- •36. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •37.Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •38. Підстави адміністративної відповідальності.
- •39. Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.
- •40. Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень.
- •41. Попередження як адміністративно-правове стягнення.
- •42. Загальна характеристика штрафу.
- •43. Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання.
- •44. Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання.
- •45. Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання.
- •46.Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання.
- •47.Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання.
- •48. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання.
- •49. Видворення за межі України – порядок застосування.
- •50. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників Стаття 24/1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •51. Поняття та принципи адміністративного процесу.
- •52. Суб’єкти адміністративного процесу.
- •53. Структура адміністративного процесу.
- •54. Види адміністративних проваджень та їх стадії.
- •55. Спрощений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •56. Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •57. Законність у державному апараті.
- •58. Система способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні.
- •59.Класифікація контрольної діяльності.
- •60. Президентський контроль.
- •61. Контроль з боку органів виконавчої влади.
- •62. Контроль з боку органів судової влади.
- •63. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.
- •65. Управління системою органів внутрішніх справ.
- •66. Міністерство внутрішніх справ: функції, компетенція, структура. Управління внутрішніх справ – галузеві органи державного управління.
- •67. Служба в органах внутрішніх справ: особливості вступу, проходження та звільнення.
- •68. Міліція як складова частина Міністерства внутрішніх справ України
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління.
- •70. Міністерство юстиції України: основні завдання, функції.
36. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона адміністративного проступку - це сукупність зовнішніх ознак проступку, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. Це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішній бік правопорушення. Вона дає характеристику суспільної шкідливості проступку, його спрямованості, містить ряд ознак, які прийнято поділяти на основні та факультативні.До ознак об'єктивної сторони відносяться:- До основних відноситься адміністративно-правове діяння (дія або бездіяльність);- Факультативні: а) шкідливі наслідки діяння; б) причинний зв'язок між протиправним діянням та наслідками; в) час: г) місце; д) умови; е) способи та знаряддя вчинення проступку.
37.Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
Суб’єктивна сторона адміністративного проступку полягає у психічному ставленні суб’єкта до вчиненого антигромадського діяння. Суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов’язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, які характеризують суб’єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення. Вина — основна і обов’язкова ознака суб’єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.
У загальних рисах поняття цих форм вини розкривається в ст.ст.10 і 11 КпАП. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умис-но, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала їх настання. Усвідомлення протиправного характеру діяння і передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків — вольову ознаку.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувана на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов’язане з психічним ставленням особи до свого діяння і його наслідків, то при визначенні необережності до уваги береться ставлення лише до шкідливих наслідків. Мотив і мета адміністративного правопорушення — факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу проступку. Під мотивом розуміється усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася при вчиненні проступку. Мета — це наслідок, результат, якого прагне досягти особа, вчиняючи адміністративне правопорушення.
38. Підстави адміністративної відповідальності.
Теорія адміністративного права виділяє наступні види підстав:
фактичні (вчинення особою особливого виду правопорушення - адміністративного (тобто наявність ознак правопорушення);
юридичні (наявність в діях особи юридичного складу правопорушення - суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони;
процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, підставою адміністративної відповідальності необхідно розуміти умови, за наявності яких можливе притягнення особи до адміністративної відповідальності.