- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України.
- •2. Предмет адміністративного права.
- •3. Поняття та види методів адміністративно-правового регулювання та їх співвідношення.
- •4. Поняття, класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •5. Адміністративно-правова норма: поняття та форми реалізації.
- •6. Поняття та види адміністративно-правових відносин
- •7. Структура адміністративно-правових відносин та юридичні факти
- •8. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика.
- •9.Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи.
- •10. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління.
- •11. Система суб’єктів адміністративного права.
- •12. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •13. Система органів державної виконавчої влади.
- •14.Адміністративно-правовий статус громадян.
- •15. Права та обов’язки громадян у сфері державного управління
- •16. Адміністративно-правовий статус іноземців.
- •17. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •18. Поняття та ознаки об’єднання громадян.
- •19. Види об’єднань громадян.
- •20. Поняття державної служби та державних службовців.
- •21. Види державних службовців.
- •22. Права та обов’язки державних службовців.
- •23. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •24. Адміністративно-правовий статус адміністративних судів.
- •25. Адміністративно-правовий статус прокуратури.
- •26. Сутність адміністративного примусу.
- •27. Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •28. Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •29. Запобіжні адміністративні заходи.
- •30. Заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •31. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- •32. Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку.
- •33. Поняття та види складу адміністративного правопорушення.
- •34. Суб’єкт адміністративного правопорушення.
- •35. Об’єкт адміністративного правопорушення.
1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України.
Адміністративне право є однією з провідних галузей правової системи України, оскільки воно опосередковує функціонування публічної влади і виступає необхідною умовою і способом реалізації Конституції України в найважливішій сфері - сфері виконання законів та інших правових актів. Воно тісно пов'язане з виконавчою гілкою влади і державним управлінням, оскільки безпосередньо регулює відповідні суспільні відносини.У той же час адміністративне право покликане забезпечити реалізацію прав і свобод людини і громадянина в їх взаємовідносинах з органами виконавчої влади відповідно до конституційних вимог "утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина".Адміністративне право є однією з провідних галузей у правовій системі України, а також складним соціально-юридичним утворенням, в якому відображаються матеріальні, ідеологічні, моральні та інші відносини, що існують у суспільстві. Воно, насамперед, покликане відстоювати державні інтереси і є необхідним інструментом у справі демократичних перетворень.Необхідність такої галузі права зумовлена потребами регулювання процесів і відносин, які складаються в суспільстві. За допомогою адміністративного права, а точніше — адміністративно-правових норм, держава впливає на суспільні відносини і перетворює їх на відносини державно-управлінські або на адміністративно-правові.
2. Предмет адміністративного права.
Предмет адміністративного права становить широкий комплекс суспільних відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією функцій державної виконавчої влади, змістом якої є управління суспільством. Предмет адміністративного права складають такі групи однорідних суспільних відносин:а) відносини державного управління в сфері економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності;б) управлінські відносини в системі та в структурі державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (включаючи відносини державної та муніципальної служби);в) управлінські відносини, що складаються в процесі внутрішньої організації та діяльності апарату інших державних органів (апарату прокуратури, апарату судів, Секретаріату ВРУ, Адміністрації Президента України тощо), а також в адміністрації державних підприємств, установ, організацій;г) управлінські відносини, пов’язані із реалізацією функцій і повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та іншим недержавним інституціям;д) відносини у зв’язку із забезпеченням органами виконавчої влади та місцевого самоврядування реалізації та захисту прав і свобод громадян, а також наданням їм різноманітних управлінських послуг;е) відносини у зв’язку з організацією та діяльністю адміністративних судів (тобто в сфері адміністративної юстиції);є) відносини у зв’язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності фізичних і юридичних осіб.
3. Поняття та види методів адміністративно-правового регулювання та їх співвідношення.
Під методомзазвичай розуміють спосіб або засіб досягнення поставленої мети. Відповідно до цього адміністративно-правовими методами є способи та прийоми безпосереднього й цілеспрямованого впливу виконавчих органів (посадових осіб) на підставі закріпленої за ними компетенції, у встановлених межах і відповідній формі на підпорядковані їм органи та громадян. Для адміністративного права характерні такі методи правового регулювання: - метод влади –підпорядкування (субординації) або метод прямого розпорядництва. метод рекомендацій. метод узгодження. - метод рівності.
Види методів адміністративно-правового регулювання
По-перше, методи адміністративно-правового регулювання можна підрозділити на заборони, розпорядження і дозволи. Припис - закріплення (покладання, встановлення) прямої юридичної обов'язку вчинити ті чи інші дії в рамках, передбачених правовою нормою.
По-друге, методи адміністративно - правового регулювання можна розділити на імперативні і диспозитивні. Імперативні норми виражаються в категоричних розпорядженнях, що діють незалежно від волі, бажання, розсуду суб'єктів права.
Співвідношення імперативних і диспозитивних норм з першої розглянутої нами категорією методів регулювання можна представити у вигляді такої класифікації: а) за характером впливу на волю суб'єктів права - методи переконання і примусу; б) за способом впливу - зобов'язуючі, уповноважують, що заохочують, що забороняють методи; в) за формою припису - категоричні (імперативні), поручітельние, рекомендаційні та діапозитивні методи.