- •1. Фізичні властивості гірських порід
- •1.1. Поруватість гірських порід
- •1.2. Водонасиченість гірських порід
- •1.3. Електричні властивості гірських порід
- •1.5. Щільність (густина) гірських порід і руд
- •1.6. Магнетні властивості гірських порід
- •1.7. Радіоактивні властивості природних та штучно створених речовин
- •1.8. Термічні властивості
- •1.9. Залежність між “геофізичними” та “інженерно-геологічними” і “гідрогеологічними” властивостями порід*
- •1.9.2. Скельні породи
- •2 Електророзвідувальні методи дослідження
- •2.1 Метод опорів.
- •2.1.1 Загальні відомості про метод опору
- •2.1.2 Апаратура та обладнання,
- •2.1.3. Електричне профілювання
- •2.1.5. Метод зарядженого тіла
- •Питання для перевірки знань.
- •2.2. Метод спричинених потенціалів
- •2.2.1 Теоретичні та експериментальні матеріали про природу спричинених потенціалів
- •2.2.2 Методика польових досліджень
- •2.2.3. Камеральне опрацювання та інтерпретація польових матеріалів
- •2.2.4 Можливість застосування методу спричинених потенціалів
- •2.3. Метод природного електричного поля
- •2.3.2. Методика виконання польових робіт
- •2.3.3 Опрацювання та інтерпретація результатів знімання
- •2.3.4. Царина застосування методу природного електричного поля
- •2.4 Природне імпульсне електромагнетне поле землі
2 Електророзвідувальні методи дослідження
Початковою датою , від якої, зазвичай, ведуть літопис електророзвідування, є 1824 р, .коли Фокс вперше зафіксував над мідно колчеданними родовищами Корнуельса (Англія) природні електричні поля. Метою цих робіт не було опрацювання методики розшуків рудних родовищ , а тому їм був властивий більше науковий ніж виробничий характер
Спробу застосувати електрометричні методи з метою розшуків і розвідування родовищ корисних копалин наприкінці Х1Х століття зробили Броун, Мак Клетчей і Рагозін, а в 1910 році французький вчений К. Шлюмберже для прак-тичного використання запропонував метод опорів
В наш час існує велика кількість різновидів електричних методів досліджень, які є найуніверсальнішими і з тою чи іншою ефективністю можуть бути застосовані для вирішення практично всіх геологічних, інженерно-геологічних і гідрогеологічних задач. Найважливіші із них .описані нижче.
2.1 Метод опорів.
2.1.1 Загальні відомості про метод опору
Під час проведення інженерно-геологічних і гідрогеологічних пошуків найчастіше використовують методи, які ґрунтуються на дослідженні розповсюдження в землі постійного або квазіпостійного електричного струму (електричне зондування, електричне профілювання, метод зарядженого тіла та ін.) У цьому. випадку первинне електричне поле створюють сукупністю цяткових джерел, які можуть бути довільно розташовані на поверхні Землі або (значно рідше) у свердловинах чи гірських виробітках. Характеризувати його можна значеннями потенціалу( U) та величиною сили струму І. (рис.2.1).
а б в
Рис. 2.1. Нормальне поле одного (а) і двох (б) цяткового джерел струму в однорідному середовищі та одного електрода в анізотропному середовищі (в).
На практиці електричне поле в землі створюють, пропускаючи електричний струм через електроди заземлення А і В, які назвали електродами живлення. Характер поля, створеного за допомогою цих електродів, досліджують, вимірюючи різницю потенціалів між двома іншими пунктами, у яких розташовані заземлення, названі вимірювальними, або приймальними електродами M i N.
Сукупність електродів живлення та приймання називають установкою для проведення польових досліджень.
Доведено, що питомий опір однорідного середовища, що заповнює нижній півпростір, визначають за формулою:
(2.1)
або позначивши:
=К (2.2)
отримаємо вираз:
.
(2.3)
Із формули (2.2) випливає, що значення к залежить тільки від взаємного розташування електродів, має розмірність довжини і його називають коефіцієнтом установки.
О
Рис 2.2 Загальна схема
чотириелектродної установки AMNB
опором,
і в цьому випадку, мабуть, доцільніше
вести мову про певний ефективний
параметр, розмірність якого відповідає
питомому опору (Ом·м), однак, конкретно
кажучи, не є ним. У практиці цей параметр
прийнято називати позірним опором і
позначати символом ρп
(ρп=КΔU/I).
Встановлено, що значення його складно
залежить від:
характеру геоелектричного розрізу;
розмірів установки;
взаємного розташування електродів на місцевості.
Для вимірювань позірного опору застосовують різноманітні установки, які відрізняються одна від одної кількістю електродів живлення та приймання, а також їхнім взаємним розташуванням. Така різноманітність установок зумовлена:
не однаковою ефективністю різних схем у різних геологічних умовах;
різними техніко-економічними показниками;
залежністю глибини дослідження від типу установки.
Рис.2.3.Схеми установок електропрофілювання: а- симетрична; б-трьохелектродна; в – двохелектродна; г – дипольні: АВМ1N1 –азимутальна, АВМ2 N2 – паралельна, АВМN –екваторіальна, , АВМ3N3 – осьова; д – двостороння дипольно-осьова; е – серединних градіентів.
Деякі схеми спостережень, які найчастіше вживають під час вирішення тих чи інших гідрогеологічних, інженерно-геологічних та екологічних завдань наведені на рис. 2.3. До них, безумовно, слід додати схеми установок , які використовують під час проведення робіт за методом вертикальних електричних зондувань (ВЕЗ), зарядженого тіла та деякі інші , зображення яких буде наведено нижче.
. І на завершення зазначимо, що незалежно від типу установки, зміна ролі електродів живлення і приймання не приводить до зміни позірного опору. Це положення названо принципом взаємності.
