- •1. Фізичні властивості гірських порід
- •1.1. Поруватість гірських порід
- •1.2. Водонасиченість гірських порід
- •1.3. Електричні властивості гірських порід
- •1.5. Щільність (густина) гірських порід і руд
- •1.6. Магнетні властивості гірських порід
- •1.7. Радіоактивні властивості природних та штучно створених речовин
- •1.8. Термічні властивості
- •1.9. Залежність між “геофізичними” та “інженерно-геологічними” і “гідрогеологічними” властивостями порід*
- •1.9.2. Скельні породи
- •2 Електророзвідувальні методи дослідження
- •2.1 Метод опорів.
- •2.1.1 Загальні відомості про метод опору
- •2.1.2 Апаратура та обладнання,
- •2.1.3. Електричне профілювання
- •2.1.5. Метод зарядженого тіла
- •Питання для перевірки знань.
- •2.2. Метод спричинених потенціалів
- •2.2.1 Теоретичні та експериментальні матеріали про природу спричинених потенціалів
- •2.2.2 Методика польових досліджень
- •2.2.3. Камеральне опрацювання та інтерпретація польових матеріалів
- •2.2.4 Можливість застосування методу спричинених потенціалів
- •2.3. Метод природного електричного поля
- •2.3.2. Методика виконання польових робіт
- •2.3.3 Опрацювання та інтерпретація результатів знімання
- •2.3.4. Царина застосування методу природного електричного поля
- •2.4 Природне імпульсне електромагнетне поле землі
2.2.4 Можливість застосування методу спричинених потенціалів
На підставі викладених у попередніх розділах матеріалів та результатів досліджень багатьох вчених можна стверджувати, що метод спричинених потенціалів з успіхом можна використовувати для вирішення таких гідрогеологічних, інженерно-геологічних та екологічних задач:
геологічних досліджень з метою картування окремих геологічних комплексів і виділення тектонічних порушень різного рівня;
виокремлення у плані та визначення потужності і глибини залягання грубоуламкових водонасичених відкладів серед глинястих утворень;
визначення глибини залягання і потужності багаторічно мерзлих порід;
пошуків і розвідування термальних вод;
дослідження наводненості гірничих виробок;
під час проведення гідромеліоративних та грунтово- меліоративних досліджень визначати глибини залягання регіонального водотриву і рівня ґрунтових вод;
дослідження зони аерації;
дефініцію потужності і складу пухких відкладів;
виявлення зон тріщинуватості в материнських (коріних) породах;
оперативного виконання режимних спостережень без порушення природних умов;
ПИТАННЯ для ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
1.Чим зумовлено утворення полів спричиненої поляризації (СП)
2.Які параметри вимірюють під час проведення робіт методом СП?
3.Як змінюється значення ΔUсп під час пропускання струму?
4.Як залежить величина ΔUсп від часу, що минув після вимкнення струму?
5.Як вибирають напрямок профілів під час проведення розшукових робіт методом СП?
6.Які вимоги до мережі спостереження під час проведення пошукових досліджень методом СП?
7.Які вимоги до мережі спостереження під час проведення детаізаційних робіт методом СП?
8.Які установки використовують для проведення дослідження за методом СП?
9.Зондування методом СП (ВЕЗ СП) використовують для....
10.Які переваги і недоліки має схема серединного градієнта порівняно з іншими схемами досліджень за методом СП?
11.Розноси МN, зазвичай, треба вибирати такими, щоб...
12.Точність польових спостережень за методом СП визначають за формулами...
13.В яких випадках проводять повторні вимірювання СП?
14.Який відсоток від загальної кількості виконаних спостережень складають контрольні вимірювання?
15.В якому мірилі будують графіки ηп і ρп ?
16.Як вибирають прямовисне мірило для градієнтів ηп ?
17Як зображають матеріали польових досліджень методу ВЄЗ ВП?
Як можна оцінити глибину залягання тіл за графіками ηп, одержаними установкою серединного градієнта?
19.Як визначити потужність об’єкта, який містить електронно провідні мінерали за допомогою методу серединного градієнта (ВП)
20.Як можна визначити за методом профілювання напрям занурення тіла?
21.За якою формулою можна визначити загальний об’ємний вміст електронно-провідник мінералів у породі?
22.Застосування методу спричинених потенціалів під час проведення інженерно- геологічних робіт дозволяє вирішувати такі задачі....
23Застосування методу спричинених потенціалів під час проведення інженерно- геологічних робіт дозволяє вирішувати такі задачі....
24.З якою метою використовують метод спричинених потенціалів під час проведення кріологічних досліджень?
25.Під час визначення меж осувонебезпечних ділянок роботи методом спричинених потенціалів проводять з метою...
26.Метод спричинених потенціалів перед будівництвом гідротехнічних споруд виконують з метою...
\