6. Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів.

Науковий стиль - функціональний різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки.

Сфера використання — наукова діяльність, освіта. Основне призначення стилю - повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань. Основні ознаки: ясність і предметність тлумачень, логічна послідовність викладу, узагальненість понять і явищ, точність і лаконічність висловлювань, аргументація та переконливість тверджень, докладні висновки.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання і вплив і характеризуються великою кількістю наукової термінології; наявністю схем, таблиць, графіків, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і позначок; оперування абстрактними, переважно іншомовними, словами; використанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук; залученням цитат і посилань на першоджерела; відсутністю емоційно-експресивної лексики; чіткою композиційною структурою тексту; характерною монологічністю текстів; переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів. Окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників, наявні дієслівні форми, що констатують певні явища та факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища.

Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки й освіти поділяють на такі підстилі:

а) власне науковий (із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, дипломна робота, реферати, тощо);

б) науково-популярний — застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки наукових досліджень для нефахівців, із використанням у неспеціальних часописах і книгах;

в) науково-навчальний — реалізується в підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й не виключає використання складників емоційності;

г) виробничо-технічний — використовується у спеціальній літературі, що обслуговує різноманітні сфери господарства та виробництва.

7. Офіційно-діловий стиль: його варіанти, лексико-стилістичні мовні засоби.

Офіційно-діловий стиль — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Призначення — регулювати офіційні ділові відносини в зазначених вище сферах та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях. Властивості управлінської інформації в умовах ділового спілкування: офіційний характер, адресність, повторність, тематична обмеженість. Стильові ознаки, які притаманні офіційно-діловому стилю: нейтральний тон викладу змісту; точність, ясність, стислість та послідовність викладу фактів; документальність; наявність усталених одноманітних зворотів; для чіткої організації текст поділяється на параграфи, пункти, підпункти.

В офіційно-діловому стилі сформувалися такі мовні засоби та способи викладу змісту:

1)широке використання суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології;

2)обов'язкова відсутність будь-якої авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики;

3)використання синонімів має бути зведене до мінімуму й не викликати двозначності сприймання;

4)наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу;

5)чітко регламентоване розміщення та будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних стійких висловів;

6)зведено до мінімуму використання складних речень із сурядним та підрядним зв'язком; натомість слід широко використовувати безсполучникові, прості поширені речення;

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі: законодавчий; дипломатичний; юридичний; адміністративно-канцелярський.