- •Мова, суспільство, людина. Походження й розвиток української мови, її місце серед інших мов світу.
- •Сучасна українська літературна мова та її ознаки. Мовна норма. Усна й писемна мова. Функції мови.
- •Рідна мова. Національна мова. Державна мова.
- •Лексикографія як наука. Типи словників. Словники у професійному мовленні.
- •Поняття стилю та жанру української літературної мови. Функціональні стилі української літературної мови та сфери їх застосування.
- •Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів.
- •Офіційно-діловий стиль: його варіанти, лексико-стилістичні мовні засоби.
- •Публіцистичний стиль: добір лексики. Особливості розмовного стилю української мови.
- •Документ та його ознаки. Призначення і класифікація сучасних ділових паперів.
- •Формуляр службового документа та рівень його стандартизації. Склад реквізитів документів, вимоги до їх змісту та оформлення.
- •Загальні вимоги до укладання й оформлення документів. Оформлення сторінки та тексту документа.
- •Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах.
- •Прикметник та займенник у ділових паперах.
- •Особливості вживання дієслівних форм у ділових паперах
- •Числівник у ділових паперах
- •Мова і професія. Професійна лексика. Місце непрофесіоналізмів в офіційних писемних документах.
- •Терміни й канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
- •Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотів у науковому стилі.
- •Особливості усного й письмового професійного спілкування. Культура писемного ділового мовлення. Етикет професійного спілкування. Професійна комунікативна компетенція.
- •Види, типи і форми (жанри) професійного спілкування.
- •Телефонна розмова як різновид ділового спілкування
- •Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування.
- •Публічні виступи (заява, доповідь, промова, лекція, бесіда).
- •Мовленнєвий етикет як феномен-виразник кожного народу.
- •Суржик. Зайві слова в діловому мовленні.
- •Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Монологи. Діалоги. Полілоги.
- •Іншомовні слова в діловій українській мові.
- •Колективні форми (нарада, дискусія) фахового спілкування.
- •Різновиди наукових робіт, їх призначення, структура, вимоги до змісту, особливості оформлення (план, тези, конспект, анотація, реферат, курсова, бакалаврська та дипломна роботи).
- •Літературна вимова.
Літературна вимова.
Літературна вимова - нормалізована вимова освічених людей без діалектних або індивідуальних рис. Норми літературної вимови обов'язкові для всіх. Тому в наш час - час активного суспільного життя - удосконаленню вимовних норм і оволодінню ними приділяється велика увага. Для усного ділового мовлення важливим є дотримання правил української вимови, які включають вимову голосних і приголосних звуків та звукосполучень. Голосні вимовляються чітко і виразно. Мають особливості вимови і приголосні звуки. Для української мови характерна чітка вимова дзвінких звуків. Вони в кінці слова і в кінці складу завжди вимовляються дзвінко. Губні приголосні вимовляються в кінці слова твердо. Шиплячі приголосні в українській мові майже не пом’якшуються. Тільки в іменниках середнього роду з подвоєними приголосними шиплячі вимовляються м’якше. На відміну від російської мови український звук [ч] вимовляється твердо. Українські звуки [дж] і [дз] вимовляються злито, як один звук. Звук [р] твердий у кінці слова і складу. Порушенням є м’яка вимова приголосних перед [і]. У вимові звукосполучень є свої особливості. Найчастіше помилки виникають під упливом написань. Ми намагаємося вимовляти так, як пишемо. А треба пам’ятати, що в живому мовленні звуки впливають один на одного й зазнають при цьому змін.