- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
а) з охопленням ВМ постійної швидкості зворотним зв’язком
Рисунок 6.10 – Структурна схема ПІ-регулятора з охопленням ВМ ЗЗ
1-й крок: визначимо тип ланки ЗЗ в ідеальному ПІ-регуляторі, для чого використаємо рівняння граничної системи:
.
Т.ч. знаходимо, що для формування ПІ-закону потрібно встановити у ЗЗ реальну диференційну ланку першого порядку (оператор Лапласа s в чисельнику і знаменнику) з постыйною часу Т1.
2-й крок: визначимо властивості такого реального регулятора, для чого запишемо еквівалентну передатну функцію за рисунком 6.10:
3-й крок: виділимо у виразі для WЕКВ(s) передатні функції ідеального ПІ-регулятора і його баластної ланки, для чого знаменник дробу приведемо до загального знаменника і скоротимо на s:
Поділимо чисельник і знаменник виразу на комплекс (ТВМ + K1∙KВМ∙KЗЗ∙Т1) і перегрупуємо рівніння таким чином, щоб виділити структуру, подібну до структури передатної функції ідеального ПІ-регулятора
,
Т.ч. реальний ПІ-регулятор можна представити, як послідовне з’єднання ідеального ПІ-регулятора і баластної ланки, тобто реальний ПІ-регулятор формує наближений регулювання.
4-й крок: дослідимо властивості реального ПІ-регулятора:
1)
,
де
.
Параметри налаштування ПІ-регулятора КР і ТИ не є взаємозв’язаними, і визначаються лише параметрами ланки зворотного зв’язку.
2) Властивості баластної ланки:
при
.
Висновок: баластна ланка – інерційна ланка першого порядку.
3) коефіцієнт передачі баластної ланки в граничній системі наближається до 1
при
.
В
реальному регуляторі, де K1
– кінцеве число,
залежить
від параметрів ВМ, від якості операційного
підсилювача і від параметрів налаштування
АР:
.
4) постійна часу баластної ланки в граничній системі наближається до 0.
,
тобто баластна ланка вироджується в пропорційну ланку з одиничним коефіцієнтом передачі і не спотворює закон регулювання.
в реальному регуляторі постійна часу баластної ланки залежить від всіх параметрів, що входять в формулу
а) б)
Рисунок 6.11 – Криві розгону (а) і ОНР реального ПІ-регулятора (б)
б) без охопленням ВМ постійної швидкості зворотним зв’язком
Рисунок 6.12 – Структурна схема АР без охоплення ВМ ЗЗ
1-й крок: визначимо передатну функцію ланки ЗЗ в ідеальному ПІ-регуляторі.
Оскільки ВМ має інтегральні властивості, і КПП включений послідовно з ним, то згідно з методом послідовної корекції, для формування ПІ-закону регулювання даною еквівалентною системою необхідно:
– для формування П-складової нейтралізувати інтегральні властивості ВМ диференційною ланкою;
– для формування І-складової потрібно лише промасштабувати інтегральні властивості ВМ П-ланкою.
Т.ч., КПП повинен формувати ПД-закон.
В граничній системі закон регулювання визначається в ланці ЗЗ, тому з рівняння нашої граничної системи можна записати:
.
2-й крок: визначимо еквівалентну передатну функцію структури для реального регулятора:
3-й
крок: виділимо у виразі для WЕКВ(s)
передатні
функції ідеального ПІ-регулятора і його
баластної ланки, для чого поділимо
чисельник і знаменник на комплекс
,
виділимо структуру передатної функції
ПІ-регулятора:
4-й крок: дослідимо властивості реального ПІ-регулятора:
Передатна функція ідеального ПІ-регулятора:
1.
.
Висновки:
а) як і в попередньому випадку, постійна часу інтегрування (часу ізодрому) ТИ повністю визначається величиною постійної часу ланки ЗЗ Т1.
б) З виразу для коефіцієнта передачі регулятора КР видно, що параметри налагодження КР і ТИ взаємозв’язані:
.
в)
– коефіцієнт
передачі регулятора залежить: від
коефіцієнта передачі ланки ЗЗ КЗЗ,
параметрів ВМ (КВМ
і
ТВМ)
і параметрів налаштування ТИ.
2. В граничній системі при баластна ланка також є інерційною ланкою першого порядку:
.
Властивості баластної ланки в граничній системі:
а) коефіцієнт передачі баластної ланки наближається до 1:
.
б) Постійна часу баластної ланки наближається до 0, тобто в граничній системі баластна ланка стає П-ланкою з одиничним коефіцієнтом передачі і не спотворює закон регулювання:
.
в)
В реальному регуляторі при K1=const
параметри
баластної ланки
залежать
від параметрів налаштування автоматичного
регулятора KP
і ТИ,
виконавчого механізму KВМ,
ТВМ
і якості операційного підсилювача K1:
Криві розгону (а) і ОНР даного ПІ-регулятора (б) аналогічні попередньому випадку (рисунок 6.13):
а) б)
Рисунок 6.13 – Крива розгону і ОНР ПІ-регулятора
