
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
В методі паралельної корекції для формування закону регулювання використовуються особливі властивості паралельно-зустрічного з’єднання ланок, що складається з ланки прямого зв’язку і ланки негативного зворотного зв’язку з передатними функціями Wпр(s) і Wзз(s) (рисунок 6.5).
Запишемо еквівалентну передатну функцію цього з’єднання ланок:
.
(6.4)
Рисунок 6.5 – Паралельно-зустрічне з’єднання ланок
Розділимо чисельник і знаменник виразу (6.4) на Wпр(s):
.
Якщо коефіцієнт передачі ланки прямого ланцюга WПР(s) нескіченно великий, то
,
(6.5)
тобто
при
передатна
функція паралельно-зустрічного з’єднання
ланок WP(s)
може наближено визначатися лише
передатною
функцією
ланки зворотного зв’язку WЗЗ(s):
при
.
(6.6)
Подібні з’єднання ланок (системи з негативним зворотним зв’язком) називаються граничними, в них потрібний закон регулювання формується у ланці зворотного зв’язку.
Граничною системою називається паралельно-зустрічне з’єднання ланки прямого зв’язку WПР(s) і ланки зворотного зв’язку WЗЗ(s), в якій в прямій ланці використовується підсилювач з нескінченно великим коефіцієнтом передачі, внаслідок чого еквівалентні властивості з’єднання формуються в ланці зворотного зв’язку, передатна функція якої описується рівнянням (6.6).
6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
а) з охопленням ВМ постійної швидкості зворотним зв’язком
В прямому зв’язку П-регулятора містяться (рисунок 6.6): операційний підсилювач з коефіцієнтом передачі K1 і передатною функцією
і виконавчий механізм постійної швидкості з передатною функцією
.
Рисунок 6.6 – Структурна схема П-регулятора за варіантом а)
1. Визначимо передатну функцію ланки зворотного зв’язку граничної системи, зображеної на рисунку 3.6, для формування ідеального П-закону регулювання
,
звідки
.
Висновок: для формування П-закону в граничній системі ланка негативного зворотного зв’язку повинна бути пропорційною ланкою з коефіцієнтом передачі KЗЗ.
2. Дослідимо властивості реального регулятора для випадку, коли коефіцієнт передачі ОП є кінцевим числом, тобто K1 ≠ ∞.
Для цього запишемо еквівалентну передатну функцію з’єднання ланок (рисунок 6.6):
,
далі поділимо чисельник і знаменник на ТВМ ∙s
.
(6.7)
Виділимо з рівняння (6.7) передатну функцію ідеального П-закону, для чого поділимо його чисельник і знаменник на K1 · KЗЗ · KВМ:
,
таким чином, з’єднання ланок в граничній системі, що має властивості П-регулятора, може бути представлене у вигляді послідовного з’єднання двох умовних ланок: ланки з передатною функцією ідеального П-регулятора WИДП(s) та баластної ланки WБАЛП(s), що спотворює ідеальний П-закон регулювання, і властивості якої визначимо далі.
3. Визначимо властивості баластної ланки реального П-регулятора.
Передатна функція ідеального П-регулятора
.
Передатна функція баластної ланки П-регулятора:
.
Проаналізуємо властивості баластної ланки реального П-регулятора і зробимо наступні висновки:
1. Баластна ланка є інерційною ланкою першого порядку.
2.
Баластна ланка має коефіцієнт
передачі
,
тобто вона не змінює амплітуду вихідного
сигналу регулятора.
3. Постійна часу баластної ланки
є змінною величиною, оскільки її величина залежить від значень параметру налаштування регулятора KР, параметрів ВМ (ТВМ, KВМ) і коефіцієнта передачі ОП K1 – якості операційного підсилювача.
4. в граничній системі при K1→∞ постійна часу баластної ланки ТБАЛП→0, тобто баластна ланка перетворюється в П-ланку з одиничним коефіцієнтом передачі і не спотворює закон регулювання.
5. в реальних промислових регуляторах з кінцевим значенням коефіцієнта передачі ОП K1 постійна часу баластної ланки ТБАЛП є кінцевою величиню, тобто замість П-закону реальний П-регулятор формує аперіодичний (А) закон регулювання (рисунок 6.7).
Рисунок 6.7 – Криві розгону ідеального і реального П-регуляторів
У сучасних промислових регуляторах використовуються операційні підсилювачі з К1 > 10000, тому вони формують закон регулювання, близький до ідеального П-закону регулювання.
Для визначення діапазону частот вхідних сигналів, в яких виконується формування з допустимою точністю заданого закону регулювання реальними промисловими регуляторами вводиться поняття області нормальної роботи (ОНР) регулятора.
ОНР – область у просторі стану АР (амплітуди і частоти вхідного сигналу Xm∙sin ωt та параметрів налаштування АР), в якій складові комплексної частотної характеристики (КЧХ) реального регулятора відрізняються від тих же характеристик ідеального регулятора не більше, ніж на наперед задані величини
.
(6.8)
Як відомо з дисципліни ТАУ, КЧХ реального П-регулятора визначається з його передатної функції шляхом заміни в ній оператора Лапласа s на jω і запису КЧХ або в декартовій системі координат у вигляді суми дійсної ReРП(ω) та уявної ImРП(ω) складових, або в радіальній системі координат у вигляді модуля (довжини) MРП(ω) та з аргумента (кута повороту) θРП(ω) вектора годографа:
,
де
КЧХ ідеальної П-ланки зображується у вигляді точки на відстані КР на дійсній осі графіка КЧХ (рисунок 3.8,а) для всього діапазону частот вхідного сигналу –∞ < ω < +∞:
КЧХ інерційної ланки першого порядку (баластної ланки реального П-регулятора) зображена на рисунку 6.8,б. При ω = 0 її годограф починається на дійсній осі графіка КЧХ в точці з одиничним значенням коефіцієнта передачі, а із збільшенням частоти вхідного сигналу ω → ∞ модуль її вектора MРП (коефіцієнт передачі ланки) зменшується від початкового значення до нуля, її аргумент θРП (кут зміщення між фазами вхідного і вихідного сигналів) збільшується від 0 до 90º. Форма годографа – півколо.
.
.
а) б)
Рисунок 6.8 – КЧХ складових реального П-регулятора
а – ідеального П-регулятора, б – баластної ланки
На рисунку 6.9,а зображена КЧХ реального П-регулятора, що представляє собою промасштабовану в KP раз КЧХ баластної ланки. По КЧХ можна знайти граничне значення частоти вхідного сигналу, при якій виконуються умови (6.8) роботи П-регулятора в ОНР. При дозволених значення частоти вхідного сигналу ОНР П-регулятора цілком визначається параметром налаштування П-регулятора KP (рисунок 6.9,б).
а) б)
Рисунок 6.9 – КЧХ (а) та ОНР (б) реального П-регулятора
б) без охоплення ВМ постійної швидкості зворотним зв’язком
Оскільки виконавчий механізм в цьому випадку не охоплюється зворотним зв’язком, то П-регулятор побудований по комбіноваму методу корекції: перша частина регулятора (КПП) побудована за методом паралельної корекції, тобто використовує властивості граничної системи, а ВМ постійної швидкості включений послідовно з нею (рисунок 6.10).
Рисунок 6.10 – Структурна схема П-регулятора за варіантом б)
Проаналізуємо властивості такого П-регулятора за стандартною схемою:
1. Визначимо передатну функцію ланки зворотного зв’язку для формування даною структурою П-закону регулювання, для чого запишемо еквівалентну передатну функцію з’єднання ланок за схемою, зображеною на рисунку 6.8, і прирівняємо її до передатної функції ідеального П-регулятора:
,
Поділимо чисельник і знаменник виразу на K1:
.
Враховуючи, що в граничній системі при K1→∞ вiдношення 1/K1→0, то рівняння граничної системи має вигляд
,
при K1→∞
.
Передатна функція ланки зворотного зв’язку має вираз
.
Таким чином, для структури, в якій зворотний зв’язок (ЗЗ) охоплює лише операційний підсилювач, ланка ЗЗ повинна мати властивості інтегральної ланки, враховуючи тим самим інтегральні властивості і параметри ВМ (KВМ, ТВМ).
2. Дослідимо властивості реального регулятора для випадку, коли коефіцієнт передачі ОП є кінцевим числом, тобто K1 ≠ ∞.
Еквівалентна передатна функція з’єднання ланок (рисунок 6.10) має вигляд:
.
Скоротимо чисельник і знаменник на ТВМ∙s, потім поділимо на K1∙ KВМ :
.
З’єднання ланок в даній граничній системі, що має властивості П-регулятора, може бути представлене у вигляді послідовного з’єднання двох умовних ланок: ланки з передатною функцією ідеального П-регулятора WІДП(s) та баластної ланки WБАЛП(s), що спотворює ідеальний П-закон регулювання, і властивості якої визначимо далі.
3. Визначимо властивості баластної ланки реального П-регулятора.
Передатна функція ідеального П-регулятора
.
Передатна
функція баластної ланки П-регулятора
є інерційною ланкою першого порядка з
коефіцієнтом передачі
:
при
де
при
– постійна часу
баластної ланки.
Т.ч. баластна ланка реального П-регулятора, як і в попередньому випадку реалізації регулятора, є інерційною ланкою першого порядку з одиничним коефіцієнтом передачі, постійна часу якої наближається до нуля в граничній системі, тобто при К1→ ∞ вона перетворюється в П-ланку і не спотворює закон регулювання.
Всі висновки з властивостей баластної ланки, КЧХ і ОНР, що наведені вище для випадку реалізації П-регулятора з охопленням ВМ постійної швидкості ЗЗ за схемою а) вірні і для випадку реалізації П-регулятора без охоплення ВМ ЗЗ за схемою б), тому їх потрібно наводити при аналізі властивостей даної баластної ланки в повному обсязі.