
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
універсальні регулятори загальнопромислового призначення (УРЗП) призначені для регулювання більшості технологічних параметрів і процесів, в тому числі в енергетиці, металургії, хімічній, нафтопереробній та інших галузях промисловості при обмеженій номенклатурі блоків.
5.1 Вимоги до урзп
УРЗП відповідають наступним вимогам:
1. забезпечення можливості підключення вимірюючих перетворювачів різних типів.
2. формування сигналу завдання тієї ж природи, що й інформаційний сигнал.
3. формування закону регулювання з високою точністю, причому параметри налаштування закону регулювання повинні змінюватися в широкому діапазоні.
4. забезпечення потрібної потужності вихідного сигналу регулятора для переміщення РО.
5. розташування складових частин АР в різних частинах виробництва: на технологічному об’єкті – датчики, контролери, ВМ і РО; у диспетчерському пункті управління (в енергетиці має назву БЩУ) – автоматизовані робочі місця та пульти операторів-технологів, монітори, клавіатури, індикатори, блоки управління, задатчики; в приміщенні регуляторів – панелі регуляторів.
6. забезпечення заданої надійності роботи за рахунок такої конструкції блоків, що забезпечує зручність обслуговування і ремонтоздатність.
7. забезпечення повноти номенклатури додаткових пристроїв регулятора (блоків управління, пускових пристроїв тощо).
8. здатність до серійного виробництва (прилади, що виготовлені на конвейєрі, повинні мати однакові технологічні характеристики без індивідуального налаштування).
9. конструктивні, технологічні і економічні показники на рівні світових стандартів.
10. забезпечення працездатності в різноманітних умовах експлуатації, а саме, у жорстких кліматичних умовах − на відкритому повітрі в широкому діапазоні температур, вологості, вібрації й у вибухонебезпечних приміщеннях, тобто відповідати міжнародному стандарту ІР по захисту корпусів від дії пилу та вологи.
Особливості УРЗП:
1. формування типових лінійних законів регулювання: П, І, Д, ПІ, ПІД,
2. висока динамічна точність відтворення заданого закону регулювання.
5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
В різні роки ТЗА для енергетики розроблялись в широко відомих організаціях:
1. ЦНИИКА – Центральный научно-исследовательский институт котельных агрегатов, м. Москва;
2. ВТИ – Всесоюзный теплотехнический институт, м. Москва;
3. НИИ «Теплоприбор» – Научно-исследовательский институт «Теплоприбор», м. Москва;
4. СКБ САУ – Специальное конструкторское бюро средств автоматизации, м. Волгоград;
5. ОКБА – Отдельное конструкторское бюро автоматики, м. Москва.
Відомі заводи-виробники ТЗА:
1. МЗТА – Московский завод тепловой автоматики;
2. ЧЗЭИМ – Чебоксарский завод электрических исполнительных механизмов;
3. Завод «Тизприбор», м. Москва;
4. Завод «Теплоприбор», м. Челябинск;
5. ОАО Івано-Франківський завод «Промприбор».
Ці та багато інших заводів СРСР та СНГ починали розробку та виробництво аналогової вимірюючої та регулюючої апаратури і виконавчих механізмів, зараз більшою частиною їх продукції є цифрові мікропроцесорні регулюючі прилади та контролери.