
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
На рисунку 14.6 подано електричну схему керувальної частини технологічного захисту «витікання з другого контуру», алгоритм функціонування якої подано на рисунку 12.3. Цей захист спрацює в разі підтвердження події «витікання з другого контуру» двома парами незалежних параметрів. Таким чином, до схеми надходять чотири незалежних інформаційних потоки, кожний з яких містить чотири незалежних інформаційних каналів за одним й тим же параметром.
У разі підтвердження аварійної ситуації на блоці двома незалежними інформаційними потоками (БФК1–БФК4 та БФК5–БФК8) або (БФК9–БФК12 та БФК13–БФК16) вихідні блоки БРВ спрацюють. Нормально розімкнуті контакти реле КА1–КАЗ зімкнуться. Команду захисту буде подано до блоків БПК. Команда з блока БПК повинна бути поданою до системи безпеки та до КОС. Оперативному персоналу, а також для подальшого аналізу першопричин, які викликали спрацювання захисту, необхідно знати, відхилення якої саме пари параметрів спричинило вмикання системи безпеки, тому використовують блок БФС з наступним вводом інформації до схеми аварійної сигналізації.
Рисунок 5.6 – Спрощена електрична схема захисту «витікання з другого контуру»
Крім того, незалежно від блока БФС формуються сигнали схеми сигналізації з використанням контактів реле вихідних блоків БРВ. Таким же чином за допомогою реле вихідних блоків виконується введення інформації про спрацювання захисту до КОС. Отже, інформаційний потік до КОС також дублюється, що безумовно підвищує загальну надійність АСУТП.
При випробуванні керувальної дискретної частни захисту вихідні реле блоків БРВ повинні спрацювати. Спрацювання підтверджується відповідною сигналізацією, але команда з виходів БПК не надходить до виконавчої частини схеми. Використання методу тестового самодіагностування стану устаткування, яке працює в режимі чекання, дозволяє звести ймовірність відмов типу «неспрацювання» практично до нуля.
14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
14.3.1 Типова схема управління виконавчим механізмом містить блок вмикання регулятора БВР, блок управління клапаном БУК, блок ключів БКЛ та блок ручного управління БРУ-32 (рисунок 14.7). Дистанційне управління за допомогою блока БРУ-32, а також автоматичне управління регулюючим органом за командами УЛУ-ІІ виконують через блоки БУК і БКЛ.
У блоці БУК формується команда на відкриття або закриття регулюючого органу у вигляді сигналу «лог.1» напругою 15 В, далі в блоці БКЛ ця команда перетворюється в напругу, достатню для управління пусковим пристроєм виконавчого механізму. До блока БУК надходить інформація від кінцевих вимикачів виконавчого механізму про положення регулюючого органу. При повному відкритті забороняється вихідна команда «більше», при повному закритті забороняється команда «менше». Забороняється проходження команд «регулятор у режимі «автоматика»» дистанційного управління при надходженні інформації від блока БВР.
Рисунок 14.7 – Типова схема управління виконавчим механізмом
Комутація вихідних ланцюгів регулятора виконується в блоці БВР. У вимкнутому стані вихідні ланцюги регулятора ввімкнуті у схему самобалансу регулятора на вхід інтегратора. При переведенні блока БРУ-32 у положення «А» блок БВР-У переводиться в режим «автоматика». В цьому випадку при відсутності дозволу автоматичного управління регулятором від УЛУ-ІІ та при відсутності заборони команд регулятора його вихідні ланцюги підключаються до пускового пристрою (пускача або тиристорного підсилювача). При цьому від блока БВР до блока БУК надходить сигнал «регулятор у режимі «автоматика»», який забороняє дистанційне управління регулюючим органом.
При наявності дозволу на автоматичне управління регулятором останній вмикається та вимикається за командами УЛУ-ІІ після блока БВР у режим «автоматика». В разі спрацювання системи контролю справності регулятора до входу блока БВР «вимкнути від захистів (блокувань)» надходить сигнал, який вимикає регулятор. Ця команда запам’ятовується, і повторне вмикання регулятора виконується лише після його ручного вмикання.
14.3.2 У схемах регуляторів систем безпеки передбачається дублювання управління з БЩУ та РЩУ (рисунок 14.8). У цьому випадку для управління використовують малогабаритні ключі типу МКВ-1266 (МУ) та блоки управління проміжні типу БПУ. Ключі SAC1 і SAC2 призначені і для вмикання та вимикання регулятора, ключі SA1 і SA2 – для дистанційного управління регулюючим органом.
Блок БПУ має чотири вхідних контакти, до яких від ключів надходять визначені комбінації сигналів. При появі коду 0101 формується команда вмикання регулятора або відкриття регулюючого органа, код 1001 викликає команду вимикання регулятора або закриття регулюючого органу, код 1110 переводить блок БПУ до нейтрального стану.
Управління за допомогою комбінацій сигналів підвищує завадозахищеність системи і запобігає появі хибних керувальних сигналів, наприклад, внаслідок наведень.
Рисунок 14.8 – Схема управління регуляторами з БЩУ та РЩУ