- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
13.10 Блок логічних перемикань блп
БЛП – багатофункціональний пристрій. Він може використовуватися для прийому команди захисту та її запам’ятовування, причому інформація може надходити як від блоків, розташованих в одній з ним шафі (вхід ХВ на рисунку 13.13), так і з інших шаф (входи XT...).
В залежності від того, який вхід був використаний для передачі інформації від одної шафи до іншої, вхідну напругу або знижують до +15 В, або гальванічно розділяють й знижують. Далі сигнал проходить логічний пристрій «АБО», нормально замкнутий контакт кнопкового вимикача S2 й запам’ятовується тригером Т з наступною подачею сигналів до виходу ХВ +15 В та через ключ-підсилювач до виходу XT +24 В. Сигнал +24 В передасться до інших шаф (інших пристроїв). Зокрема, сигнал може подаватися до схеми сигналізації.
Аналогічно складено схему для формування сигналу скидання команди з тригера Т через нормально замкнутий контакт кнопкового вимикача S1. Інші логічні елементи блока «І», «АБО», «І-НІ» дозволяють реалізувати різні алгоритми управління з використанням, наприклад, блоків логічного часу. Ці блоки можуть забезпечити виконання команд захисту у визначеній послідовності або виконання їх при визначених умовах, тому кожний логічний елемент схеми має не менше двох входів. Для зручності використання циx логічних елементів кожний з них має по два виходи. Перший вихід ХВ... використовують для організації передачі команди всередині шафи, другий вихід XT... дозволяє передавати команду через підсилювач до іншої шафі.
Наявність двох кнопкових вимикачів дозволяє виконувати ручне випробування схеми та використання їх в якості «накладок» у режимі нормальної експлуатації. При натисканні на кнопку вимикача S1 на виході блока БЛП формується сигнал, який дозволяє випробування схеми захисту. Одночасно розмикаючий контакт цього ж вимикача розриває канал відміни команди.
Рисунок 13.13 – принципова схема блока логічних перемикань
14 Типові електричні схеми технологічного захисту
14.1 Умовні позначення блоків уктс
Під час проектування електричної схеми захисту необхідно розроблений алгоритм технологічного захисту реалізувати в електричну схему міжблокових зв'язків УКТС. Оскільки номенклатура блоків УКТС є порівняно невеликою, то в різних схемах захисту використовують одні й ті ж блоки.
Для спрощення процедури проектування захистів використовують спрощені зображення функціональних блоків у вигляді зображень типу «вхід-вихід», а на електричних схемах зображують лише лінії зв’язку поміж блоками. Функціональні блоки АДП, БФК, КФС, БПК та інші зображують на схемах у вигляді прямокутників (рисунки 14.1–14.4), розділених по вертикалі на дві рівних частини.
В лівому полі прямокутника розміщені всі входи даного блока з вказівками їх основного призначення, як-то: «випробування», «скидання пам’яті» та ін. Крім того, обов’язково вказується, для якої комутації призначений даний вхід.
Рисунок 14.1 – Умовне позначення блока АДП у схемах технологічних захистів
Входи XT напругою +24 В забезпечують зв’язок поміж блоками, розташованими в різних шафах. Всередині однієї шафи блоки зв’язуються шинами EL0 («лог. 0») та EL1 («лог. 1») через входи ХВ... . Самі лінії зв’язку позначають літерою Т... . У верхній частині прямокутника розміщують умовне позначення даного блока, наприклад, БФК1.
Використання типового зображення блоків УКТС в електричних схемах спрощує та прискорює проектування технологічних захистів. В тому випадку, коли функціональні блоки містять в одному корпусі кілька логічних елементів з різним цільовим призначенням, як-то: БЛП, БЛВ та ін., умовні зображення їх у схемах інші.
Такі блоки зображують на кресленнях фрагментарно, з вказівкою лише тих входів та виходів, які використовуються безпосередньо на даній ділянці схеми. Для пояснення функції, яку виконує такий блок, всередині зображують логічну схему цієї частини блока, який зв'язує поміж собою входи та виходи. На рисунку 14.5 подано фрагмент багаторазового використання одного й того ж блока БЛВ в електричній схемі захисту за зниженням виграти води для охолодження обмотки статора генератора.
Рисунок 14.2 – Умовне позначення блока БФК у схемах технологічних захистів
Рисунок 14.3 – Умовне позначення блока БФС у схемах технологічного захисту
Рисунок 14.4 – Умовне позначення блока БПК у схемах технологічних захистів
Рисунок 14.5 – Фрагмент електричної схеми захисту з використанням одного блоку БЛВ
Як випливає з рисунку 14.5, БЛВ (А11.1) використовують з метою захисту. За його допомогою виконується систему випробування через проміжок часу, визначений технологами. При спрацюванні хоча б одного з каналів захисту (А4, А7, А10) цей самий блок (лише інші входи-виходи та, отже, інші логічні елементи «АБО» та «НІ» (A11.2 та А11.3)) подає сигнал до блока реле проміжного БРП (лінія Т35) та через інвертор до блока ключів БКЛ. Позначення блоків на кресленні є подвійним (А11.1). Перша цифра в позначенні (11) вказує на порядковий номер, який надано даному блоку під час нумерації їх на кресленні зліва направо. Друга цифра – порядковий номер його використання в схемі, якщо блок є багатофункціональним, наприклад, такий як БЛВ, що може бутивикористаний кілька разів.
Міжблочні зв’язки в одній шафі здійснюються напругою +15 В та позначаються літерою Т... Лінії зв’язку нумерують зліва направо поканально (Т11, Т12 й т.д.). Силові ланцюги на кресленнях не зображують, оскільки блоки УКТС розміщені в шафах, які надходять з заводу-виробника вже вкомплектованими блоками контролю ізоляції та напруги.
