- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
Блок логічний часу блв
БЛВ частіш за все використовують в схемах технологічних захистів для затримки виконання команди, якщо така затримка викликана особливостями технологічного об’єкта. Звичайно БЛВ встановлюють за блоком АДП в одній з ним шафі. В цьому випадку дискретний інформаційний сигнал надходить до входів ХВ логічного елемента «АБО» 1 (рисунок 4.6). Якщо дискретний сигнал інформаційного каналу надходить з інших шаф до входів XT, то він спочатку або тільки знижуєься пристроєм 3 з +24 до +15 В, або розділяється з одночасним зниженням напруги пристроєм 4. Незалежно від того, яким шляхом надходить сигнал до елемента «АБО» 1, він буде затриманий пристроєм «витримка часу» 2. В залежності. від варіанта виготовлення блока інтервал витримки часу може регулюватися в межах від 0,1 до 11 с, від 1 до 100 с, від 10 до 1100 с.
Після пристрою 2 сигнал надходить до виходу ХВ, який допускає об’єднання виходів у контактне «АБО», до світлодіода, до підсилювача та до виходу XT..., з якого сигнал надходить до інших шаф та до елемента «АБО-НІ» 6. З виходу ХВ блока БЛВ сигнал може бути поданий до входів ХВ... блоків БФК для формування логіки команди захисту. Крім пристрою витримки часу, блок містить два пристрої «І» 6 на три входи кожний та два логічних пристрої «АБО» 7 також на три входи. Пристрій 8 інвертує сигнал. Логічні пристрої 6, 7 та 8 можуть використовуватися самостійно як окремі логічні елементи в схемах захистів.
Рисунок 13.6 – Принципова схема блока логічного часу
13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
БФС призначений для запам’ятовування першоджерела спрацювання захистів, тобто для фіксації спрацювання того захисту, який спрацював першим та викликав зупинку (переключення, вимикання) технологічного устаткування. Крім того, блок БФС формує сигнал для ланцюгів аварійної сигналізації.
Функціональну схему блока подано на рисунку 13.7. Блок має чотири незалежних входи, до яких можуть надходити сигнали про спрацювання захисту з безконтактних або контактних виходів блока БФК або від ключа «вимкнення агрегату». Припустимо, що спрацювання захисту може статися за незалежним відхиленням двох або більшої кількості незалежних параметрів.
Наприклад, спрацювання захисту сталося при відхиленні першого параметра, команда захисту за яким формується за алгоритмом «два з двох». У такому випадку до входу 1 надходить сигнал від обох БФК.
Команда проходить елементи «АБО» та «І» 2 з інверсним входом за забороною вмикання пам’яті, далі тригер 3, який запам’ятовує команду, потім вихідний підсилювач та до світлодіода. Якщо команду цього ж захисту буде зформовано за відхиленням іншого параметра, який характеризує несправність цього складного об’єкта, то команда надходить до будь-якого іншого входу 2, 3 або 4 і також запам’ятовується тригером (елементом пам’яті). Скидання «пам’яті» можливо виконати або вручну кнопковими натискними вимикачами SB1–SB4, або від зовнішніх пристроїв (КОС).
Заборона на вмикання пам’яті з витримкою часу надходить до блока БФК при випробуванні інших схем технологічних захистів. У такому випадку сигнал надходить до логічного елемента «АБО» 6 або по зв’язку всередині шафи – через комутаційні поля або через елементи гальванічного розділення до цього ж елемента 6. Далі сигнал проходить через елемент витримки часу 7 до елемента «АБО» 3 та до елемента «І» 2, який і формує команду «заборона пам’яті». Команда на заборону пам’яті може бути зформованою й без витримки часу через елемент «АБО» 5.
Рисунок 13.7 – Принципова схема блока фіксації спрацювання
