- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
Будь-який автоматичний захист починає виконувати свій алгоритм в разі відхилення контрольованого параметра за допустимі межі. Контроль за технологічним параметром виконується за допомогою первинних перетворювачів, встановлених на технологічному устаткуванні. Вихідний сигнал первинного перетворювача найчастіше буває аналоговим, в той час як для роботи захисту необхідно, щоб він був дискретного типу (0 або 1). Необхідне перетворення виконує спеціальний пристрій, який встановлено в інформаційному каналі захисту.
З метою підвищення надійності аналоговий сигнал для захисту частіш за все формується незалежно від інформаційної частини АСУТП енергоблока, хоча припустимо подавати сигнал від одного первинного перетворювача одночасно до інформаційної частини АСУТП та до схеми технологічного захисту. Частіш за все таке суміщення зустрічається в локальних схемах автоматичних захистів. Більше того, для забезпечення необхідного рівня надійності кількість інформаційних каналів у одному й тому ж каналі збільшують.
На рисунку 12.1 подано спрощену схему інформаційного каналу, який формує сигнал «зниження тиску в парогенераторі». В якості формувача дискретного сигналу в схемі захисту використовують блок АДП (аналогово-дискретний перетворювач). На його вхід можливо подавати лише уніфікований струмовий сигнал 0–5 мА або 0-20 мА. На виході АДП формується пороговий дискретний сигнал 10–15 В, який відповідає «логічній одиниці» («лог. 1»). Сигнал 0–5 В на виході відповідає «логічному нулю» («лог. 0»).
Рисунок 12.1 – Схема формування сигналу захисту «зниження тиску»
Відповідно до схеми, зображеної на рисунку 12.1, струмовий сигнал від первинного перетворювача тиску типу «Сапфір-22» надходить до одного з входів блоку АДП. У випадку зниження тиску нижче допустимого значення струмовий сигнал зменшується й на виході АДП з’являється дискретний сигнал «лог. 1». Дискретний сигнал з виходу цього блока надходить до керувальної частини схеми захисту до входу блока формування команди (БФК), за допомогою якого формується алгоритм управління. Пунктиром на цьому рисунку також позначений блок гальванічного розділення із струмовими виходами (БРГ-Т). Блок БРГ-Т необхідно встановлювати у випадку, коли вихідний сигнал одного й того ж первинного уніфікованого перетворювача використовують у різних схемах.
Інформаційний канал автоматичного захисту може й не містити блока АДП. В цьому випадку сигнал від первинного перетворювача зразу подається до входу блока БФК, наприклад, сигнал зміщення осі турбіни. В тому випадку, коли аварійний сигнал захисту є похідним від двох незалежних аналогових вимірювань, інформаційний канал містить два первинних перетворювачів, уніфіковані вихідні сигнали яких подаються до двох входів блока АДП. В такому разі в блоці АДП формується аварійний сигнал різниці шляхом порівняння його з межею допустимого значення. При перевищенні допустимого значення формується аварійний дискретний сигнал на виході АДП.
На рисунку 12.2 подано варіант інформаційного каналу, трохи складнішого від описаного вище тим, що аварійний сигнал («різниця між температурами першого та другого контурів») ΔtS = t2к – t1к вимагає для свого формування не лише первинних перетворювачів (термоелектричних), але й нормуючих.
Рисунок 12.2 – Схема формування сигналу захисту «різниця температур насичення»
Подібні канали є складнішими, менш надійними та дорожчими. їх порівняно рідко використовують у схемах автоматичного захисту. Для підвищення надійності схем захисту необхідно мати не один, а декілька абсолютно ідентичних незалежних інформаційних каналів за одним й тим же параметром. Наприклад, вимірювання тиску в парогенераторі виконується чотири рази для формування команди автоматичного захисту. Кожний канал зформовано незалежним за схемою, поданою на рисунку 12.1. Формування команди захисту виконується в керувальній частині на основі збігу сигналів інформаційних каналів за одним й тим же параметром.
