- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
Регулюючий модуль р027
Структурна схема регулюючого модуля Р027 наведена в нижній частині рисунку 11.1. модуль містить функціональні вузли: демпфер 10, диференціатор 11, суматор каналу зворотного зв’язку 12, інтегратор 13, суматор прямого каналу 14, трипозиційне реле 15 та підсилювач потужності 16.
Передавальні функції модуля разом з інтегруючим виконавчим механізмом описуються рівняннями:
при ПІ-законі регулювання
(11.2)
при ПІД-законі регулюванні
(11.3)
де TS – час повного ходу ВМ (час сервомотору), с,
Модуль виконує наступні функції:
– демпфування (згладжування) сигналу неузгодження;
– введення заборони на керування навантаженням.
– формування вихідного імпульсного сигналу у відповідності з одним із законів регулювання: П-закону при охопленні блоку негативним зворотним зв’язком за положеннямВМ, ПІ- та ПІД-закони разом з ВМ постійної швидкості, дво- та трипозиційні;
– індикацію вихідного сигналу.
Вхідний сигнал неузгодження ε надходить від вимірюючого модуля до демпфера 10 (фільтра високих частот), в якому виділяється його математичне очікування (середнє поточне). З виходу демпфера сигнал надходить до диференціатора 11 і підсилювача прямого каналу 14. У вузлах 14, 15 і 12, 13 формується ПІ-закон регулювання за методом граничної системи.
ПІД-закон формується за структурною схемою автоматичного регулятора з неколивальною баластною ланкою (див. розділ 6.6), згідно з якою сигнал неузгодження та його похідна ’, що формується в диференціаторі 11, надходять до ПІ-регулятора, виконаного за принципом граничної системи (рисунок 11.2), властивості якого були вивчені в розділі 6.
вузли 12, 13 (рисунок 11.1) реалізують інерційну ланку першого порядку ЗЗ для формування ПІ-закону регулювання. Інерційна ланка виконана як активний чотириполюсник з ОП в прямому ланцюгу і з інтегруючою RC-ланкою в ЗЗ (на відміну від пасивною RC-ланки ЗЗ в блоці Р21).
Рисунок 11.2 – Структурна схема ПІД-регулятора з неколивальною баластною ланкою
Як відомо, активними називаються пристрої з ОП, охопленими негативними ЗЗ. Їх перевага перед пасивними ланками полягає в тому, що їх вихідний сигнал є потужним і не залежить від величини опору навантаження.
ОП в системі приладів «каскад-2» виконані як інтегральні мікросхеми. Такі інтегральні ОП мають такі ж або навіть кращі технічні характеристики, ніж у модулів ОП системи «Каскад».
У вузлі 13 розташовані RС-елементи ЗЗ, що визначають властивості інерційної ланки. трипозиційне реле із зоною нечутливості і зоною повернення реалізоване у вузлі 15. У вузлі 16 міститься потужний вихідний каскад для управління пусковим пристроєм ВМ постійної швидкості, який має вихідні лінії Z1 з дискретними сигналами «Більше», «Менше».
В блоці є можливість підключення сигналу Х03, що разом з сигналом неузгодження ε буде перетворюватись за ПІД-законом, а також можливість подавати сигнал Х02, що буде перетворюватися за ПІ-законом.
Крім вихідного потужного дискретного сигналу, можна використовувати сигнал Z2 з виходу блока 15. ці сигнали відрізняються амплітудами: сигнал Z1 має амплітуду логічної одиниці =24 В, а сигнал Z2 змінюється синхронно з Z1 і має амплітуду =10 в.
Сигналом «зовнішнє керування» можливо вимикати вихідний каскад, тобто вимикати регулюючий прилад в цілому.
Принципова схема регулюючого модуля Р027 наведена на рисунку 11.4.
Суматор прямого каналу 14 побудований на ОП А2 з високоомними входами, охопленому НЗЗ через резистор R6 та конденсатор С3 (рисунок 11.4). До неінвертуючого входу ОП підключений демпфер 10 у вигляді аперіодичної ланки R2-C2, що фільтрує завади в сумі вхідних сигналів X01 та Х03. Постійна часу демпфера «τДФ» регулюється потенціометром R2. На інвертуючому вході ОП А2 суматора підсумовуються вхідний сигнал Х2 та сигнал з виходу суматора каналу НЗЗ.
Диференціатор 11 побудовано на ОП А1 з високоомними входами. Сигнал до його входу надходить через диференціюючий конденсатор С2.
Постійна часу диференціювання τД регулюється плавно потенціометром R10 («τД») та дискретно замикачем Sl («×1», «×10», «Выкл»).
Трипозиційне реле 16 (трипозиційний тригер) виконаний на ОП А4, охопленому НЗЗ через нелінійний елемент на діодному мості V2, що формує зону нечутливості Δ блока. Величина Δ плавно регулюється потенціометром R15 («Δ»).
рисунок 11.4 – принципова схема регулюючого модуля Р027
Формування ПІД-закону регулювання виконується за допомогою функціонального НЗЗ модуля, що містить інтегратор, побудований на ОП А5, суматор каналу зворотного зв’язку, побудований на ОП A3 та ланцюг жорсткого НЗЗ інтегратора, що має паралельно з’єднані резистори R32 та R33 в положенні замикача S2 «×1» або резистор R32 в положенні «×10».
Постійна часу інтегрування τи регулюється плавно потенціометром R20 («τи») та дискретно за допомогою замикача S2 («×1», «×10», «Выкл»).
Коефіцієнт передачі модуля αП плавно регулюється потенціометром R37 («αП»).
Тривалість інтегральних імпульсів tИ модуля регулюється плавно потенціометром R43 («tИ»).
Підсилювач потужності містить два канали, що спрацьовують при протилежних полярностях вхідного сигналу. Кожний канал складається з блокінг-генератора, виконаного на транзисторах V6, V7 та транзисторів V10, V11, що працюють у ключовому режимі. Елементи R61, R62, V19, V20 призначені для захисту та обмеження струму в світлодіодах, розташованих на передній панелі блока, а елементи V12-V14 – для захисту транзисторів V10, V11 при індуктивному навантаженні.
При подачі сигналу заборони на керування навантаженням блока бази транзисторів V6 та V7 блокінг-генераторів закорочуються з ОТ модуля, імпульси в колекторному ланцюгу блокінг-генераторів будуть відсутні і вихідний сигнал Z1 буде дорівнювати нулю незалежно від значення вхідного сигналу модуля.
