
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
10.8 Вимірюючий блок и04
Блок призначений для формування сигналів неузгодження між заданим значенням і алгебраїчною сумою до 4 промасштабованих вхідних сигналів з гальванічним розділенням.
Рисунок 10.14 – Функціональна схема вимірюючого блоку И04
Виконує операцію підсумовування у відповідності з алгоритмом:
,
де
– безрозмірні
значення, відповідно, вихідного сигналу,
сигналу зовнішнього задатчика, сигналу
вбудованого коректора і вхідного
сигналу;
Kпі – масштабуючі коефіцієнти;
α – діапазон дії задатчика.
Функціональна схема блоку И04 (рисунок 10.14) містить вимірюючий ланцюг 1, чотири вузли гальванічного розділення 2, генератор 3 прямокутних коливань з частотою 10 кГц, стабілізатор 4 і джерело живлення 5. Сигнали на виході вузлів гальванічного розділення масштабуються за допомогою потенціометрів Kп і послідовно підсумовуються. До них додається напруга з мостової схеми, в плечі якої якої включені коректор і зовнішній потенціометричний задатчик.
Зовнішній вигляд панелі налаштувань блоку И04 наведений на рисунку 10.15.
На вхід блоку И04 можливо подавати струмові сигнали 0-5 мА будь-якої полярності, вихідний сигнал за напругою теж є двополярним ±2,5 В.
Робота блоку за принциповою схемою та методика розрахунку коефіцієнтів пропорційності Кпі детально розглянуті в лабораторній роботі №3 [X].
Рисунок 10.15 – панель налаштувань блоку И04
10.9 Алгебраїчний блок а04
Блок призначений для підсумовування до 4 вхідних сигналів з незалежним масштабуванням, гальванічним розділенням і використовується в АСР у випадках, коли його вихідний сигнал подається в інші блоки системи «Каскад» та на великі відстані.
Виконує операцію підсумовування у відповідності з алгоритмом:
,
де ІВХ, ІВИХ, ІСМ – вхідний, вихідний сигнали і сигнал зміщення, виражені в мА. Якщо сумарний сигнал менше нуля, ІВИХ = 0.
Функціональна схема блоку А04 (рисунок 10.16) містить вимірюючий ланцюг 1, чотири вузли гальванічного розділення 2, генератор 3 прямокутних коливань з частотою 10 кГц, стабілізатор 4, операційний підсилювач 5 і джерело живлення 6.
Сигнали на виході вузлів гальванічного розділення масштабуються за допомогою перемикачів Kп (дискретно) і потенціометрів Kп' (плавно) і послідовно підсумовуються. ОП перетворює одержану суму напруг в уніфікований струмовий сигнал. результат алгебраїчного додавання в позитивний діапазон струмів 0-5 мА.
Особливістю блоку А04 є однополярний вихідний струмовий сигнал, тому його сигнал зміщують на 50% у разі негативного результату алгебраїчного підсумовування, який потім необхідно компенсувати в наступних приладах (рисунок 10.18). Така схема використовується також, коли вхідних сигналів більше 4.
При включенні зміщення (наприклад, в регуляторах співвідношення) і з врахуванням його наступної компенсації вихідний сигнал блоку А04 змінюється в діапазоні –2,5...0...+2,5 мА (–50...0...+50%).
Рисунок 10.16 – Функціональна схема алгебраїчного блоку А04
Зовнішній вигляд панелі налаштувань блоку И04 наведений на рисунку 10.13.
Рисунок 10.17 – Панель налаштувань блоку А04
рисунок 10.18 – Схема використання блоку А04 із зміщенням вихідного сигналу
Робота блоку за принциповою електричною схемою та методика розрахунку коефіцієнтів пропорційності Кпі детально розглянуті в лабораторній роботі №4 [X].