- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
Система «Каскад» є аналоговою, тому всі обчислення і перетворення сигналів виконуються в аналоговому процесорі схемним (апаратним) шляхом. Наприклад, аперіодичне та диференційне перетворення сигналу виконується пасивними RC-ланками (рисунок 10.1). Ці RC-ланки використовуються в ланцюгах ЗЗ для формування закону регулювання.
Рисунок 10.1 – Формування диференціюючого та аперіодичного закону
пасивними RC-ланками
Аналоговий процессор виконаний на ОП, охопленому негативним ЗЗ. Т.ч., при побудові приладів «Каскад» використовуються властивості граничної системи (рисунок 10.2), в якій вид ланки ЗЗ визначає закон регулювання.
рисунок 10.2 – гранична система
Ця структура є універсальною для всіх аналогових приладів.
(10.1)
При К1 > 10000 можна вважати, що виконується ідеальний закон регулювання.
Особливості реалізації граничної системи в системі «Каскад»:
Оскільки операційні підсилювачі мають прямий та інверсний входи, то використовується два види ЗЗ з різними передатними функціями, тобто розрізняють ЗЗ послідовні (рисунок 10.3) і паралельні (рисунок 10.5).
використання на входах і виході ОП уніфікованих струмових сигналів, в той час, як ОП підсилює напруги.
10.2.1. Реалізація аналогового процесора з використанням паралельного ЗЗ
Передатна функція ОП з паралельним ЗЗ (рисунок 10.3):
.
В цьому разі використовується лише інвертуючий вхід 1, тобто полярність вихідного сигналу протилежна полярності вхідного.
Рисунок 10.3 – Включення ОП з паралельним ЗЗ
Вхідний струмовий сигнал перетворюється у вхідну напругу на резисторі RВХ, вхідним комплексним опором ZВХ і комплексним опором ЗЗ можуть бути: резистор R, конденсатор С або індуктивность L для формування потрібного закону перетворення.
Комплексний коєфіцієнт передачі ОП з паралельним ЗЗ визначається відношенням ZОС/ZВХ.
До виходу ОП приєднаний перетворювач напруги у струм. RН – опір вхідного каскаду приєднанного наступного приладу, якщо RЗЗ і RН різні, то це додатково враховуєтьсяч, як їх відношення.
Відомо, що коли на до входу ОП приєднаний конденсатор С, а у негативному ЗЗ – опір R, то формується Д-закон (рисунок 10.4,а), якщо поміняти місцями конденсатор C і опір R – І-закон (рисунок 10.4,б). На рисунку 10.4,в показана схема масштабуючого суматора, в якому коефіцієнт підсилення по кожному входу визначається відношенням опору резистора RЗЗ до опору вхідного резистора RBXi
.
б)
рисунок 10.4 – Схеми підключення RC-ланок до ОП для формування
а – диференціатора, б – інтегратора, в – суматора з масштабуванням
Назва «паралельний ЗЗ» виникла внаслідок двох одночасних напрямків передачі сигналів через ОП: в прямому напрямку – через інверсний вхід ОП, в зворотньому – через опір ЗЗ ZЗЗ.
10.2.2. Реалізація аналогового процесора з використанням послідовного ЗЗ
Передатна функція послідовного ЗЗ (рисунок 10.6)
.
Вхідний сигнал надходить на прямий вхід 2, проходить на вихід підсилювача і через комплексний опір ЗЗ ZЗЗ надходить на інвертуючий вхід 1 і далі знову проходить на вихід ОП. Т.ч., така схема одержала назву від послідовного проходження сигналом двох входів одного і того ж підсилювача
рисунок 10.5 – Структурна схема побудови приладів з послідовним ЗЗ
ця схема використовується у випадках:
1. Коли знаки вхідного і вихідного сигналів повинні бути однаковими.
2. коли потрібно мати вхідний опір підсилювача більше 100 Мом, це вхідний опір високоякісного підсилювача.
