9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза

Починаючи з 50-х років минулого сторіччя почався масовий випуск промислових регулюючих приладів: електричних, пневматичних, гідравлічних.

Вже перші промислові регулюючі прилади використовували для формування законів регулювання властивості граничної системи, операційні підсилювачі на великих радіолампах, трипозиційні реле для управління пусковими простроями ВМ.

Першим і основним виробником промислових регулюючих приладів був і досі залишається Московський завод теплової автоматики (МЗТА).

Перший промисловий регулятор МЗТА називався ЕР-52 (рік випуску), елементна база – великі радіолампи. Наступні модифікації приладів МЗТА з релейним виходом на радіолампах: ЭР-54, ЭР-60, РПИК, РПИБ.

Промислові регулюючі прилади МЗТА на транзисторах та інтегральних мікросхемах: системи приладів «Каскад» – 1978 р., «Каскад-2» – 1983 р., АКЭСР – 1976 р., АКЭСР-2 – 1980 р., «Контур» – 19хх р., «Контур-2» – 19хх р.

Промислові цифрові регулятори та контролери на мікропроцесорах і однокристальних мікроЕОМ: «Ремиконт» – з 1986 р., «Протар» – з 19хх р.

Крім МЗТА випускались і інші електричні системи і засоби автоматизації: ЕАСУ – електрична агрегатна система управління, УСАКР – уніфікована система автоматичного контролю і регулювання, Теплоприбор.

Найбільш розповсюдженою в хімічній, металургічній, харчовій промисловостях і в енергетиці є пневматична система приладів УСЭППА (універсальна система елементів промислової пневматичної автоматики), що використовує уніфіковані пневматичні сигнали в діапазоні від 0,2 до 1 кгс/см² (0,02-0,1 МПа) і складається з набору пневматичних пристроїв, кожний з яких виконує елементарну операцію і має уніфіковані приєднувальні і установочні розміри. Виробник: «КИП», м. Оренбург.

Сучасні виробники промислових АР в СНГ продовжують випуск деяких розповсюджених систем аналогових приладів регулювання і переходять на виробництво більш сучасних мікропроцесорних систем ТЗА, наприклад, фірми «Овен», «Круг» (Росія), «Раут» (україна), та інші.

Значний об’єм ринку ТЗА і ПЗ зараз захопили відомі світові виробники: Advantech, Siemens, Wago, Octagon Systems, Iconics, Fastwel та інші.

9.3 Функціональна схема електричних систем тза

Рисунок 9.1 – Функціональний склад електричних аналогових систем ТЗА

Аналогові ТЗА мають наступні функціональні блоки (рисунок 9.1):

ПП – первинні вимірюючі перетворювачі, призначені для перетворення значення технологічного параметра в уніфікований аналоговий сигнал для передачі на відстань;

ВБ – вимірюючий блок, призначений для формування сигналу неузгодження за функцією, є елементом порівняння поточного і заданого значення;

ЗдП – задаючий пристрій для формування завдання;

ЕБ – електричний блок, функція аналогічна функції КПП;

ПУ – пристрій управління, призначений для вибору режиму роботи АСР (автоматичного або ручного) та управління ВМ в ручному режимі;

ПП – пусковий пристрій, призначений для подачі одно- чи трифазної зовнішньої енергії на електродвигун;

ВМ – виконавчий механізм, призначений для переміщення РО. Складається з електроприводу і понижуючого редуктора;

ІП – індикатор положення, призначений для інформування оператора-технолога про ступінь відкриття РО;

ЗП – зовнішній пристрій, призначений для виконання додаткових функцій при роботі технічного засобу в складі АСУТП. Наприклад, для:

1. Дистанційної зміни завдання від КОК в супервізорному режимі роботи АСУТП.

2. Дистанційної зміни налаштувань електронного блоку.

3. Дистанційного управління режимами роботи блоків (відключення одних регуляторів і включення в роботу інших, наприклад, при реалізації АСР змінного складу, що потрібно в пускових режимах і в режимах автоматичної зупинки).

4. Передачі інформації від первинних перетворювачів до робочого комплексу.