
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
9 Електричні засоби автоматичного регулювання
9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
Вони використовуються у всіх галузях виробництва, де немає вибухо- і пожежонебезпечних технологій, (тобто в тих випадках, коли поява іскри не приводить до небажаних наслідків): енергетика (теплова і атомна), металургія, нафтопереробка, хімія.
Особливості промислових електричних засобів автоматизації:
1. більшість технологічних параметрів вимірюються датчиками з вихідними електричними сигналами.
2. Висока чутливість приладів (великий коефіцієнт передачі).
3. Формування закону регулювання виконується в електричних аналогових регуляторах апаратним шляхом, а в цифрових – апаратно-програмним.
В аналогових регуляторах використовуються властивості граничної системи, тобто формування закону здійснюється в ланці негативного ЗЗ ОП.
В цифрових регуляторах схемним шляхом виконується аналогово-цифрові і цифро-аналогові перетворення сигналів, а закон регулювання розраховується шляхом використання кінечно- різницевих рівнянь в рекурентній формі
.
4. Використання простих одно- та трифазних асинхронних електродвигунів у ВМ постійної швидкості.
5. Використання трипозиційного реле з зоною нечутливості і зоною повернення для управління ВМ постійної швидкості.
6. Оскільки в аналогових регуляторах інерційні ланки в ЗЗ реалізуються у вигляді пасивних RC-ланок, то для одержання потрібного значення постійної часу інтегрування (ізодрому), потрібно використовувати дуже високоомні резистори і конденсатори великої ємності, а опір вхідних ланцюгів ОП повинен складати сотні МОм.
7. Автоматичний регулятор повинен працювати в трьох режимах: автоматичному, ручному (дистанційного управління ВМ), вимкнутому.
У вимкнутому стані ВМ повинен фіксувати положення РО, незалежно від навантаження на ньому, тобто одна із ступенів редуктора повинна бути черв’ячною з кутом нахилу зубців < 300.
8. ВМ повинні мати мінімальні часи розгону та вибігу.
Час розгону – це час, за який електродвигун ВМ набирає повні оберти після включення. Час вибігу – це час, за який електродвигун зупиняється після виключення електроенергії.
Зменшення часу розгону досягається шляхом вибору більш потужного ВМ, у якого момент обертання більше моменту опору РО. Час вибігу можливо зменшити за рахунок використання електричних та механічних гальмівних пристроїв ВМ.
9. Конструкція промислових АР дозволяє розташовувати його складові частини в різних місцях ТОУ, а саме: ВМ на технологічному обладнанні поряд з РО; КПП та елементи порівняння в окремому приміщенні регуляторів; Індикатори та задатчики – на пульті управління (тобто на робочому місті оператора-технолога), там же розташовуються блоки управління для вибору режимів роботи АСР «Автомат», «ручний», а в ручному – кнопки «Більше», «Менше» для дистанційного управління положенням РО.
Примітка: при використання цифрових регуляторів інформація оператору-технологу виводиться на монітор, а введення команд здійснюється за допомогою промислових клавіатур та сенсорних екранів.
10. В промислових регуляторах розповсюджений блочно-модульний принцип побудови.
11. Можливість використання великої кількості допоміжних пристроїв. Наприклад, будь-якого ВМ постійної швидкості, потужністю від 50 Вт до 100 кВт; будь-яких блоків управління, що мають перемикачі «Автомат-ручний» і кнопки «Більше», «Менше».
12. Промислові АР повинні мати аналоговий або цифровий інтерфейс для зв’язку з керувальним обчислювальним комплексом (КОК).