
- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
Умова виникнення даного режиму: швидкість зміни сигналу ЗЗ менша або дорівнює швидкості зміни вхідного сигналу ε. Часто причиною виникнення цього режиму може бути помилка в визначення параметрів налаштування АР.
.
Рисунок 8.4 – Режим постійної швидкості переміщення РО
На верхньому графіку рисунка 8.4 показана лінія зміни вихідного сигналу під час процесу регулювання.
При появі сигналу розлагодження сигнал ЗЗ XЗЗ довгий час відстає за амплітудою від вхідного сигналу, тобто їх різниця довгий час є більшою зони нечутливості реле Δ і весь цей час релейний елемент включений. Внаслідок цього ВМ довгий час переміщує РО, що доходить до крайнього положення і залишається в ньому повністю відкритим або повністю закритим до тих пір, поки вхідний сигнал не зменшиться за рахунок природної зміни вихідного сигналу об’єкта управління Ха і потім довгий час він знов не буде меншим сигналу ЗЗ.
Внаслідок цього ВМ знов дійде до протилежного крайнього положення і далі в системі буде формуватися двопозиційне регулювання, тобто виникнуть автоколивання.
Цей режим роботи АР заборонений за причинами:
1. внаслідок швидкого зношування ВМ і РО.
2. амплітуда відхилень регульованого параметра перевищує допустимі технічним регламентом відхилення, що викликає спрацювання сигналізації або автоматичного захисту.
Повернення до пульсуючого режиму із цього режиму – шляхом встановлення правильно визначенних налаштувань регулятора КР, ТИ.
8.3 Сумісний режим
Умова
виникнення цього режиму роботи АР:
.
Цей режим виникає наприкінці роботи регулятора в першому режимі, коли випадкові коливання сигналу неузгодження мають амплітуду, близьку до ширини зони нечутливості (рисунок 8.5), при цьому параметр Ха хоча і відрегульований, але релейний елемент почергово короткочасно вмикається в протилежних напрямках (світлофорний ефект ).
Рисунок 8.5 – Сумісний режим роботи АР
З графіку рисунка 8.5 видно, що РО коливається відносно середнього значення параметру Ха. Режим заборонений тому, що приводить до швидкої поламки ВМ (в редукторі зношуються шестерні, електродвигун виходить з ладу тому, що пускові струми двигунів на порядок більші, ніж номінальні струми живлення). Тепловий ефект (виділення тепла на обмотках двигуна) пропорційний квадрату струму, тому в пускових режимах двигун нагрівається значно сильніше, ніж в номінальних режимах.
Щоб повернутися з цього режиму в перший, потрібно збільшити зону нечутливості Δ або зменшити зона повернення ΔВ (тривалість імпульсів включення).
8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
Умова виникнення режиму:
.
цей режим виникає або внаслідок вибору неправильних налаштувань АР, або неправильного вибору ВМ: вибрані або дуже великий коефіцієнт передачі регулятора КР, або дуже мала постійна часу інтегрування ТИ, або дуже швидкий ВМ, або всі ці умови разом.
Рисунок 8.6 – режим одноразового вмикання ВМ на половину періода
Швидкість зміни сигналу ЗЗ набагато більша швидкості зміни вхідного сигналу, при цьому найкоротше включення релейного елементу приводить до значного переміщення РО і великої зміни сигналу ЗЗ (рисунок 8.5). Різниця між сигналами ε і xЗЗ буде швидко змінювати свій знак на протилежний, тобто за одне коротке включення ми переходимо за межі зони нечутливості протилежного знаку. Внаслідок цього реле включає ВМ в протилежному напрямку і реверсування ВМ відбувається безперервно.
Електродвигун при цьому швидко перегрівається пусковими токами і виходить з ладу, а редуктор (шестерні) інтенсивно зношується.
Для виходу з цього режиму необхідно:
Правильно вибрати налаштування АР КР, ТИ, ТД .
Якщо це не дає ефекту, то потрібно замінити ВМ на більш повільний, вибравши його з ряду часів сервомоторів: ТВМ = 10, 25, 63, 250, 450, 630 с.