- •Завдання синтаксису і пунктуації
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень за головним словом
- •Граматичні зв’язки слів у словосполученні
- •Речення як одиниця синтаксису
- •Просте речення Речення за метою висловлювання
- •Просте двоскладне речення
- •Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення
- •Особливості узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Порівняльний зворот як різновид обставини
- •Односкладні речення
- •Неповні речення
- •Професор (що робить?) читає (що?) лекцію
- •Тире в неповних реченнях
- •Однорідні члени речення
- •Однорідні означення і прикладки
- •Розділові знаки при узагальнюючих словах
- •Речення з відокремленими членами
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Слова, що стоять поза граматичним зв’язком
- •Звертання
- •Вставні слова, сполучення слів і речення
- •Вставлені слова і речення
- •Слова-речення та вигуки
Однорідні означення і прикладки
Кома ставиться і між однорідними означеннями.
Однорідними вважаються означення:
1) які виражають ознаки предмета одного порядку (колір, розмір, форму, матеріал тощо): Лунала тиха, лагідна, спокійна пісня;
2) якщо наступне означення пояснює перше: Насувалась темна, дощова хмара (темна, бо дощова);
3) якщо означення стоять після означуваного слова: Відкрила свої пелюстки квітка – велика, червона, свіжа, з рівними круглими листочками, в краплинах роси;
4) якщо означення є епітетами: Рівна, невблаганна спека ллється з неба;
5) якщо в ряді означень спочатку стоять прикметники чи дієприкметники, а далі – дієприкметниковий зворот: Над головою виблискував новий, змитий дощем дах.
У зворотному порядку кома не ставиться: Над головою виблискував змитий дощем новий дах.
Кома не ставиться, якщо означення характеризують предмет (означуване слово) з різних боків: Над головою висіло блакитне високе небо.
Розділові знаки при узагальнюючих словах
При однорідних членах речення можуть стояти узагальнюючі слова, які більш абстрактно вказують на їх семантику і виконують роль того самого члена речення, що й однорідні.
Узагальнюючими називаються слова, які виконують об’єднуючу функцію по відношенню до однорідних членів речення. Узагальнюючими найчастіше бувають займенники все, всі, ніхто, ніщо та прислівники всюди, скрізь, завжди, ніде.
При узагальнюючих словах ставиться двокрапка або тире.
Двокрапка ставиться:
1) після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення: До аудиторії зайшли всі присутні: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти;
2) перед однорідними членами речення, коли узагальнюючого слова немає, а слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос і вимовляється з попереджувальною інтонацією: До аудиторії зайшли: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти;
3) після слів а саме, як-от, наприклад, як наприклад, що стоять після узагальнюючого слова: До аудиторії зайшли всі присутні, а саме: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти.
Тире ставиться:
1) якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення: І ректор, і декани, і викладачі, і студенти - всі присутні зайшли до аудиторії;
2) якщо перед однорідними членами стоїть узагальнююче слово, а після них речення продовжується, то після однорідних членів ставиться тире, а перед ними двокрапка: Всі присутні: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти - зайшли до аудиторії.
Увага! Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнюючим словом повинна бути кома (перед підрядною частиною), то тире після них не ставиться: До аудиторії зайшли всі присутні: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти, бо починалися збори.
Речення з відокремленими членами
Відокремлення – це смислове та інтонаційне виділення тільки другорядних членів речення для надання їм граматичної та смислової ваги.
За семантико-граматичними ознаками відокремлені члени поділяються на власне відокремлені та уточнюючі члени речення.
Відокремленими можуть бути тільки другорядні члени речення.
