Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Письмовий переказ.

1. Читання вчителем тексту.

Грачиний суд

Усе щедріше пригрівало красне сонечко. Увесь день на осокорі не припинялася робота. Недалеко від дерева птахи підбирали сухе гілля і мостили гнізда. Але так працювали не всі. Одна молода пара тихцем висмикувала гіллячки із сусідніх гнізд. їхнє гніздо швидко піднялось і поширшало.

Здавалося, що сусіди нічого не помічали. Але так лише здавалося. Як тільки була покладена остання крадена гілочка, всі граки припинили свою роботу. Чорною хмарою вони піднялися в повітря.

Грачиний суд тривав недовго. Одна частина птахів кинулася розкидати гніздо, а друга, б'ючи крильми і дзьобами, проганяла злодіїв геть з колонії.

2. Бесіда за змістом тексту.

— Чи всі птахи однаково працювали?

— Що викликало обурення в усіх граків?

— Який вирок винесла грачина зграя?

— Чому двоє граків були приречені на вигнання?

— Яка головна думка тексту і його мета?

3. Опрацювання словника: красне сонечко, осокір, гілля, недалеко, мостили, висмикувала, нічого, остання.

Орієнтовний план переказу

1. Спільна праця птахів.

2. Молода пара.

3. Вирок.

3. Самостійне записування переказу в зошит.

III. Збір зошитів.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Поняття про числівник як частину мови. (Вправи 11—15.)

Мета. Ознайомити учнів з новою частиною мови - числівником. Дати початкове поняття про числівник, ознайомити з його функцією в мовленні. Вчити розпізнавати числівники в мовленні і правильно ставити до них питання. Збагачувати мовлення учнів.

Обладнання. Модель годинника з рухомими стрілками (до вправи 12).

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивчених частин мови.

1. Вступна бесіда.

— Діти, пригадайте лінгвістичну казку про Царицю Граматику і скажіть, на скільки частин мови Цариця поділила всі слова. (На 10 частин мови.)

— Які частини мови ви вже вивчили і розпізнаєте серед інших слів? (Іменник, прикметник, дієслово, прийменник, сполучник.)

2. Гра "Відгадай і доведи".

— Визначте, до якої частини мови належать названі слова. Чому ви так вважаєте?

Вітер, дужий, поглянув, до, над, перед, а, але, і, сім.

3. Проблемна ситуація.

— То до якої частини мови належить слово сім? (...)

— Діти, в українській мові є багато слів, що називають числа, — це числівники. Наведіть приклади.

Такі слова об'єднані в окрему частину мови. І про це записано у правилі на с.10.

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила про числівник (с.10). Наведення прикладів.

2. Впізнай і запам'ятай числівник.

Числівник

Число числівник назове,

у світ лічби нас поведе.

Ми навчимося рахувати,

додавати, віднімати.

Одна на світі Батьківщина,

і матір теж одна-єдина,

над нами сонечко одне,

проміння шле нам золоте.

Земля одна, планет - багато,

на небі — тисячі зірок.

Шість буднів тижня —

одне свято, і безліч у полях квіток.

Число числівник називає,

і всяк школяр це добре знає.

Один, два, три, чотири, п'ять —

учімось, друзі, рахувать.

— Назвіть числівники, які почули у вірші.

3. Колективне виконання вправи 11.

а) Розгляд малюнка у підручнику (с.9).

б) Відповіді учнів на запитання до малюнка.

в) Самостійне записування відповідей на два запитання (на вибір).

4. Цікава інформація.

Числівник — чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

На шляхах історії числівники "загубили" категорії роду, числа і виокремились в особливий клас слів. У середині XVIII століття Михайло

Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і досі. За частотою вживання серед інших слів числівник займає у нашому мовленні восьме місце.

• Цікаво знати.

Людині часто доводиться щось лічити: години, дні, гроші, роки тощо, тобто встановлювати кількість предметів, позначати її на письмі відповідними цифрами.

Звідки взялися цифри? Як виникла лічба?

Виявляється, потребу у цьому породило саме життя. Звичайно, первісна людина не користувалася такими словами: "один", "три", "чотири" тощо. Для того, щоб порахувати предмети, досить було показати їх на пальцях. Загнувши всі пальці на одній руці, переходили на другу. А коли пальців не вистачало, продовжували лічбу на тих самих пальцях, але вже по другому колу. У сиву давнину люди рахували десятками. Вчені вважають, що десяткова система числення (якою, до речі, користуємося і ми) пішла від десяти пальців на руках.

Пальці були одночасно і лічильною машинкою. Щоб, наприклад, до п'яти додати два, достатньо загнути п'ять пальців на одній руці і два на другій. Загинаєш пальці — додаєш, розгинаєш — віднімаєш.

Подекуди чинили інакше: якщо не вистачало пальців рук — переходили до ніг, тобто лічили двадцятками. Так, наприклад, лічили індійці майя, що жили на території сучасної Мексики та Гватемали. Інші люди рахували дюжинами — по 12. Напевно, тому, що число 12 має багато дільників, тобто його можна подати як дві шістки, три четвірки, чотири трійки і шість двійок.

5. Виконання усних вправ на визначення часу за допомогою моделі годинника з рухомими стрілками.

6. Виконання вправи 12 (можна запропонувати виконувати цю вправу у парах).

Фізкультхвилинка.

7. Словничок.

Футбол, футболіст.

— Що означає слово футбол? (Спортивна гра. Слово походить від англійських слів "фут " — нога і "бол " — м 'яч.)

— Як називають учасників гри у футбол? (Футболісти.)

— За допомогою якого суфікса утворилось слово футболіст? (За допомогою суфікса —іст.)

— Назвіть ще слова, утворені за допомогою цього суфікса. (Танкіст, мотоцикліст, хокеїст і т.д.)

• Цікава інформація.

Скільки у нашій мові префіксів чи суфіксів? Виявляється, цього точно не знає ніхто. Вчені називають кілька десятків (понад 50) префіксів і близько трьохсот суфіксів.

- Назвіть знаменитих футболістів України.

— Яка орфограма у слові футбол? (Футбол.)

8. Каліграфічна хвилинка.

Од од ина дц ця дцять одинадцять У команді одинадцять футболістів.

9. Бувальщина. (Підготовча інформація до вправи 13.)