Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 132.)

— Чи можна вважати текст вправи художнім. Чому?

— Як ви поділили його на абзаци?

— Прочитайте кожен абзац вправи, вставляючи іменники, що в дуж­ках, у родовому відмінку однини.

— Як ви зробили звуко-буквений аналіз слова шия?

2. Самостійна робота.

— Прочитайте, поясніть, спишіть. У виділених словах визначте рід, число, відмінок.

І варіант

Краще фунт розуму, ніж пуд краси.

Поганий жнець довго серпа вибирає.

II варіант

Героя народжує боротьба.

Без вітру і трава не колишеться.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення завдання уроку.

— Ми навчилися розрізняти відмінки іменників, а сьогодні розгляне­мо нове мовне явище.

2. Робота над текстом. (Вправа 133.)

— Про що ви дізналися із прочитаного тексту?

— Які недоліки є в ньому? Як їх усунути?

— Випишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закін­чення.

— Спробуйте сформулювати правило про зміну кінцевих приголосних звуків основи в іменниках жіночого та чоловічого роду перед закінченням -і.

3. Робота над усвідомленням правила, с. 68 (перше правило).

— У яких відмінках іменників перед закінченням вживаються приго­лосні [г], [к], [х], а в яких - [з'], [ц'], [с']?

— Чому тверді приголосні змінюються на м'які? (Тому що в давально­му і місцевому відмінках кінцевий приголосний основи стоїть перед -і.

А перед -і вживаються лише м'які або пом'якшені приголосні.)

4. Самостійне дослідження. (Вправа 134.)

— Поставте подані іменники у давальному і місцевому відмінках.

— Зробіть висновок, чи в іменниках чоловічого і середнього роду чер­гування кінцевих приголосних основи відбувається так само, як в імен­никах жіночого роду.

5. Засвоєння правила, с. 68 (друге правило).

(Звертається увага не те, що змінювання приголосних основи відбуваєть­ся у місцевому відмінку однини у деяких іменниках чоловічого і середнього роду.)

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

І. Творче списування. (Вправа 135.)

а) Бесіда за змістом тексту.

— Що нового ви дізналися із тексту?

— Про яких звірів розповідав Василько?

б) Словникова робота.

Тайга — природна географічна зона Росії, поросла хвойними лісами.

Сопка — невелика гора з круглою вершиною.

Росомаха - хижий звір з густою довгою і грубою шерстю, подібний до куниці.

в) Виконання завдань.

— Спишіть текст вправи, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку.

— Знайдіть в реченнях однорідні члени і визначіть, якими членами речення вони є.

2. Робота з прислів'ями.

— Поясніть зміст кожного прислів'я.

— Спишіть, вставивши на місці крапок потрібну букву.

— Поряд запишіть початкову форму іменників, виділіть в обох словах букви, що позначають звуки, які чергуються.

Гостя запрошуй на поро...і.

Хто у кожу...і, тому зима не страшна.

Що на умі, те й на язи...і.

Лихе по людях ходить, а не по лу...і.

3. Виконання вправи 136.

— У кожній групі знайдіть „зайвий" іменник. (Площа, ваза, ніж.)

— Усно провідміняйте іменник площа.

— Вимовте звуки у цьому слові. Якими буквами вони позначаються на письмі?