IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— Діти, як називають розмову, яка ведеться по телефону?

— А до якого типу тексту можна прирівняти текст телеграми, навіть дуже короткої? (Текст-розповідь, бо телеграма найчастіше має характер повідомлення.)

— Отже, продовжуємо вивчати про текст. А саме про будову тексту, і це дуже важливо знати і використовувати свої знання, щоб мовлення було послідовним і логічним.

V. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Проблемна ситуація.

— Діти, мені потрібна ваша допомога. Я сьогодні спостерігала, як один другокласник проходив сюди-туди із заплющеними очима і як заклинання безперервно повторював такі слова.

"зачин, основна частина, кінцівка". Мені дуже соромно, але я не можу пригадати, де я чула ці слова.

— Справді, з таких частин складається саме текст. Я й таблицю маю.

2. Розгляд схеми-таблиці.

3. Повторимо про будову тексту. (За матеріалами вправи 47.)

а) Словникова робота.

Повітка — господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання господарського майна.

б) Читання тексту і підбір заголовка; визначення частин тексту.

в) РЗМ. Стислий переказ основної частини.

Фізкультхвилинка.

4. Творчий диктант "В гостях у казки" (за матеріалами вправи 48).

а) Пригадування назви казки, її зачину і кінцівки.

б) Творчий диктант тексту вправи з творчим продовженням остан­нього речення вправи.

в) Фронтальна перевірка творчого завдання диктанту.

5. Гра-розповідь "Про кульбабку"

— Діти, а зараз — гра-розповідь на увагу.

— Послухайте текст і підберіть до нього заголовок.

— Визначте тип прочитаного тексту.

— Розповідь в ролях.

Хто впізнає зачин, переказує його, хтось — основну частину, хтось — кінцівку.

— Останнє завдання (письмове) — запишіть всі назви рослин, які ви почули в тексті.

Люди вважають, що перші весняні квіти — це проліски, анемони, сон, фіалки. Правда, вони з'являються раніше від кульбабок. Та коли зацвітають кульбабки, сонце вже світить по-справжньому тепло й яскраво, і буяють зелені дерева, і святково горять свічки каштанів — весна переможно йде по землі назустріч літові.

Кульбабки — найдовговічніші весняні квіти. Вже давно зів'яли і проліски, і сон, і фіалки, і до нової весни забули люди їхній запах, уже відцвіли сади і з'явилися в лісі суниці, а кульбабки ще жовтіють у траві, і діти плетуть з них вінки і граються ними. До самої осені можна зустріти в траві квітучу кульбабку.

Цвітуть кульбабки лише тоді, коли світить сонце. Тільки-но сховається воно за небокраєм і настане вечір, кульбабки одразу ж ніби закривають жов­тенькі зонтики — складають свої пелюстки. І лише з першим ранковим про­мінням вони розпускаються знову...

... Є у кульбабок іще одна незвичайна властивість — вони не в'януть і не опадають, як решта квітів, вони старіють і вмирають, як люди. Коли надхо­дить їхній час, жовті головки кульбабок вкриваються сивиною — білими пухнас­тими волосками. Вітер зриває їх і розносить по землі. Іноді йому допомагають діти. Бавлячись, вони обдувають сиві головки кульбабок, і кульбабки мовчки по­кірно вмирають. А сиві волоски падають на землю, і з них навесні знову вироста­ють квіти.

Усе це тому, що кульбабки не звичайні квіти, а чарівні. їх вирощують на землі сонячні зайчики. А діти, навіть не знаючи цього, дуже люблять куль­бабки — чи не найбільше за всі квіти.

6. Творча вправа 49.

— За даним зачином і кінцівкою складіть і запишіть основну частину.