Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 42.)

1. Зачитування учнями складених діалогів.

2. Відповіді учнів на додаткові запитання.

— Що таке діалог?

— Які типи текстів ви знаєте?

— Чим відрізняється текст-розповідь від тексту-опису? За якими оз­наками можна їх розрізнити?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Розгляд таблиці "Типи текстів".

— Текстів якого типу ви ще не вивчали? (Текстів-міркувань.)

2. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні ви ознайомитесь з текстами-міркуваннями, їх характер­ними ознаками.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Словникова робота.

Механік, механізм.

— Прочитайте слова, записані в голубій рамочці (с. 22). На які пи­тання вони відповідають? (Хто? Що?) До якої частини мови належать? (Іменник.)

— Отже, у словах механік, механізм орфограма — ненаголошений звук [е] в корені слова. Ці слова є іменниками, до яких і запишемо в таблицю словникових слів.

— У наступній вправі вам зустрінеться слово механізм. Ще раз зверніть увагу на правопис цього слова і запам'ятайте його.

2. Ознайомлення з текстом-міркуванням і його характерними ознака­ми. (За матеріалами вправи 43.)

а) Читання тексту і з'ясування значення невідомих слів

б) Відшукування характерних ознак тексту-міркування: тверджен­ня, доказу і висновку.

в) Списування висновку даного тексту-міркуван­ня з коментарем всіх орфограм.

3. Вибірковий диктант (за вправою 44).

а) Читання тексту-міркування, словникова робота.

б) Визначення у тексті твердження, доведення і висновку.

в) Підбір до тексту власного заголовка.

г) Вибірковий диктант. (Вчитель зачитує для диктанту твердження тексту вправи 44 і спонукає учнів впізнати і довести, яку частину тексту-міркування вони записали.)

Фізкультхвилинка.

4. Каліграфічна хвилинка.

— Для каліграфічної хвилинки пропонуються слова на с. 23.

Міркувати, поміркуймо.

- З одним із слів складіть спонукальне речення.

5. Проблемне завдання.

— Впізнайте тип тексту, доведіть свої міркування.

Твердження

Давно-давно, ще коли він був зовсім маленьким, його найу­любленішою грою було пускати маминим люстерком соняч­них зайчиків.

Тоді хлопчик думав, що люди просто так, жартома називають ту сонячну плямку сонячним зайчиком.

Доказ

Він не знав, що це справді зайчик — з довгими вушками, з лапками і маленьким куцим хвостиком — точнісінько такий, як живий заєць, тільки жовтий, сонячний, бо зроблений із со­нячного проміння. Про це, коли хлопчик підріс, йому розпові­дала його стара бабуся, яка знала все на світі. Бабуся розка­зала йому і про Країну Сонячних Зайчиків, де вони живуть і звідки щоранку розбігаються по всій землі робити свої добрі діла. А вони роблять багато добра і завжди допомагають тому, з ким трапилась біда.

Висновок

Проте сонячні зайчики дуже скромні й не люблять, щоб їм дякували. Тому-то люди й не бачать, що вони — зайчики.

— Підберіть заголовок до цього тексту.

— Які почуття викликає текст?

— Хто вміє пускати сонячних зайчиків? Хто вас навчив цього?

6. Творча робота (за матеріалами вправи 45).

— Залишіть один рядок для заголовка.

— Складіть і запишіть текст-міркування за поданим твердженням, доказом і висновком.