МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний Університет “Львівська політехніка“
Кафедра Телекомунікації
РОЗРАХУНКОВА-ГРАФІЧНА РОБОТА
з курсу “Канали та системи передавання інформації”
РОЗРОБКА СХЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ НА БАЗІ ЦИФРОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕДАВАННЯ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОЗОНОВОЇ ТА МАГІСТРАЛЬНОЇ МЕРЕЖ
Варіант 54
Виконала:
Студентка гр. ТК-32
Мельник Ганна
Прийняв:
Колодій Р. С.
Львів – 2012
І. Вступ ………………………………………..………………………………………3
ІІ. Перелік використаних скорочень ……………………………………………….5
ІІІ. Основна частина …………………………………………………………………6
1. Розробка варіантів схем організації зв’язку………………………………6
1.1 Вибір можливих варіантів типів кабелю та ЦСП ………………..6
1.2 Розробка схеми організації зв'язку ………………………………..9
2. Технічний розрахунок регенераційної діляфнки
2.1 Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки
однокабельної системи ………………………………………………..14
2.2 Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки двокабельної системи …………………………………………………19
2.3 Визначення кількості регенераційних ділянок номінальної довжини та розташування НРП ………………………………………22
2.4 Розрахунок капітальних витрат та вибір оптимального варіанту схеми організації зв’язку ………………………………………………25
ІV. Висновки………………………………………………………………………….29
І. Вступ
Розрахунково-графічна робота (РГР) присвячена проектуванню і розробці схеми організації зв’язку з допомогою цифрових систем передачі плезіохронної ієрархії, які працюють по металічних кабелях зв’язку на внутрішньозонових і магістральних мережах.
Між трьома географічними пунктами необхідно організувати задану кількість групових трактів та каналів тональної частоти (КТЧ), вибрати оптимальний тип кабелю та апаратури.
Дана розрахункова-графічна робота створена для того, щоб студенти отримали навички в виборі необхідної системи передачі, розробці схеми організації зв'язку, станцій, розрахунків довжин регенераційних ділянок, проектувати задану кількість первинних та вторинних цифрових потоків, каналів тональної частоти.
Параметри ЦСП повинні підбиратися з врахуванням характеристик існуючих і перспективних ліній зв'язку. Найбільшого поширення набули два типи ієрархій цифрових систем передачі: європейська і північно-амереканська. Європейська грунтується на первинній ЦСП типу ІКМ-30 із швидкістю передачі групового сигналу 2048 кбіт/с; в основу другої закладена первинна система ІКМ-24 із швидкістю групового сигналу 1544 кбіт/с. Розроблені в нашій країні цифрові системи передачі відповідають європейській ієрархії.
Первинні ЦСП використовуються на місцевих мережах зв'язку. Кінцеве обладнання таких систем в цифровій мережі зв'язку може використовуватися не тільки для каналоутворення, але і для організації часового комутаційного поля в комутаційному обладнанні. Існують модифікації первинної системи, наприклад: системи з дельта-модуляцією, що здійснюють передачу 40—60 телефонних сигналів; системи, що здійснюють передачу 12-канального групового сигналу з частотним розділенням каналів (початковий спектр 60—108 кГц). Первинні системи зазвичай призначаються для ущільнення багатопарних низькочастотних кабелів міських телефонних мереж і одночетвірочних кабелів сільських мереж. Довжина ділянки регенерації при цьому складає 1.5—3 км. Цифрові системи передачі вищих порядків, прийняті в країні, — вторинні, третинні, четвертинні і п’ятинні — використовують метод двостороннього узгодження швидкостей.
Вторинні ЦСП, швидкість групового потоку в яких складає 8448 кбіт/с, використовуються на місцевих і зонових мережах зв'язку. За принципом побудови розрізняють вторинні системи з об'єднанням чотирьох первинних систем, що забезпечує організацію 120 каналів ТЧ; або кодуванням групового 60-канального сигналу з частотним розділенням (зі спектром частот 312—552 кГц) при цьому здійснюється сумісна передача цього кодованого сигналу з цифровим потоком первинної системи. Вторинні ЦСП призначаються для роботи з симетричним міжміським або коаксіальним
кабелям 0.7/3,0 і 1,2 і 4,4 мм, а також волоконно-оптичним, радіорелейним до
супутникових лініями зв’язку. Крім того, сигнали вторинної ЦСП можуть передаватися по трактах систем передач з ЧРК при використанні багаторівневих кодів. При роботі по кабельним лініях довжина ділянки регенерації складає 3—6 км.
Третинні ЦСП, швидкість групового потоку яких 34 368 кбіт/с, розраховані на об'єднання сигналів чотирьох вторинних систем і використовуються на місцевих, зонових і магістральних мережах зв'язку. Третинна ЦСП забезпечує організацію 480 каналів ТЧ. По" цій системі можуть передаватися телевізійні та мовні сигнали, перетворені в цифрову форму з використанням методові усунення надмірності. Різновидом третинної ЦСП є система, що здійснює кодування і передачу сигналів 300-канальної групи з частотним ущільненням каналів (спектр 812—2048 кГц. Третинні систем використовують коаксіальні кабелі з парами 1,2 - 4,4 мм, симетричні міжміські кабелі, а також волоконно-оптичні і радіорелейні лінії. Довжина ділянки регенерації при роботі по коаксіальному кабелю складає 2.3—3.2 км.
ІІ. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЦСП – цифрова система передачі
ОЦК – основний цифровий канал із швидкістю передачі - 64 кбіт/с
КТЧ – канал тональної частоти (телефонний канал ТлФ) в спектрі частот - 0,3- 3,4 кГц , динамічний діапазон - 40 дБ, завадозахищеність - 21 дБ)
ВЗМ – внутрішньо-зонова мережа
MM – магістральна мережа
ЕГК – еквівалентне гіпотетичне коло
ITU-T – відповідно рекомендаціям довжина еквівалентного гіпотетичного кола (ЕГК)
ПЦП – первинний цифровий потік – швидкість передавання 2048 кбіт/с, об’єднує 30 КТЧ
АЦО-30– аналогово-цифрове обладнання – утворює 1 ПЦП – шляхом оцифровки та об’єднання 30 КТЧ з додаванням сигналів синхронізації і СУВ (сигналів управління і взаємодії)
ВЦП – вторинний цифровий потік – швидкість передавання 8448 кбіт/с, об’єднує 4 ПЦП
ІКМ-30 – первинна ЦСП – ПЦП із швидкістю передачі 2048 кбіт/с
ІКМ-120 вторинна ЦСП – ВЦП із швидкістю передачі 8448 кбіт/с, на базі обладнання ВЧГ
ВЧГ – вторинне часове групо утворення
ІКМ-480– третинна ЦСП – ТЦП із швидкістю передачі 34368
кбіт/с, на базі обладнання ТЧГ
ТЧГ – третинне часове групоутворення
ОЛТ – обладнання лінійного тракту
ОРПДЖ – обслуговуваний регенераційний пункт, що забезпечує
дистанційне живлення
НРП – необслуговуваницй регенераційний пункт
МД – магістральна ділянка мережі
ВЗД – внутрішньо зонова ділянки мережі
МіД– місцева ділянка мережі
САЦО-30 стояк аналогово-цифрового обладнання
СВЧГ – стійка з чотирьох ВЧГ
СТЧГ – стійка з чотирьох ТЧГ
СОЛТ – стійка з чотирьох ОЛТ
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1 Розробка варіантів схем організації зв'язку
1. 1. Вибір можливих варіантів типу кабелю та цсп .
Вхідні дані:
tгр = 20оС
|
А-Б |
Б-В |
А-В |
ПЦП |
0 |
2 |
1 |
ВЦП |
1 |
1 |
2 |
КТЧ |
185 |
133 |
370 |
Lкм |
275 |
310 |
|
Спочатку необхідно визначити до якої мережі внутрішньо-зонової (ВЗМ) або магістральної (MM) відноситься ЦСП що проектується. На Україні довжина номінального кола дорівнює 2500 км, яка поділяється на окремі ділянці.
Структура номінального кола представлена на рисунку 1.1
Рисунок 1.1 - Структура номінального кола
МІД - місцева ділянка
ВЗД - внугрішньзонова ділянка
МД - магістральна ділянка
Визначаємо довжину магістралі що проектується:
LАВ = LАБ + LБВ=275+310=585 км (1.2)
За допомогою співвідношення (1.2) визначаємо, до якої мережі належить магістраль, що проектується:
100 км <LАВ< 250 км до ВЗМ
250 км < LAB < 1800 км до MМ
Отже, дана ділянка належить до ММ.
В РГР необхідно розглянути усі можливі варіанти побудови схеми організації зв'язку і залишити для подальшої роботи два варіанта - перший для двокабельного режиму роботи та другий для однокабельного режиму.
Оптимальний варіант визначається шляхом порівняння кількості ЦСП, ємності кабелів, та мінімальної кількості резервних пар кабелю.
Приведемо варіанти розгляду схем організації зв'язку
для MM:
1
.
ЦСП ІКМ-480С кабель МКСА 1x4
2. ЦСП ІКМ-480С кабель МКСА 4x4 двокабельний режим
1. ЦСП ІКМ-480 кабель МКТ-4 однокабельний режим
Для визначення кількості та типу ЦСП необхідно визначити загальну кількість каналів ТЧ, з перерахунком ВЦП, ПЦП на цифрові канали ТЧ.
Зробимо такі позначки на схемі для каналів і цифрових трактів.
Рисунок 1.2 - Схема магістралі, яка проектується
Далі необхідно розрахувати кількість КТЧ, що виходять з пункту А, і пункту В:
NKA=(nПЦПАБ+nПЦПАВ).30+(mВЦПАБ+mВЦПАВ).120+ NKAБ+ NKАВ (1.3)
NKВ=(nПЦПБВ+nПЦПАВ).30+(mВЦПБВ+mВЦПАВ).120+ NKБВ+ NKАВ (1.4)
NKБ=(nПЦПАБ+nПЦПБВ).30+(mВЦПАБ+mВЦПБВ).120+ NKАБ+ NKБВ
Де nПЦПАБ , nПЦПБВ , nПЦПАВ – кількість ПЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; mВЦПАБ , mВЦПБВ , mВЦПАВ – кількість ВЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; NKАБ , NKБВ , NKАВ – кількість КТЧ між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно.
NKA=(0+1).30+(1+2).120+185+370=945
NKВ=(2+1).30+(1+2).120+133+370=953
NKБ=(0+2).30+(1+1).120+133+185=618
Розгляд можливих варіантів схем організації зв'язку приведемо для конкретного прикладу.
Необхідно розглянути усі можливі варіанти схеми організації зв'язку для двокабельиого режиму та вибрати один оптимальний, а для однокабельного режиму в загалі існує тільки один варіант.
Двокабельний режим:
1. Система ІКМ-480С по кабелю МКСА 1х4
Рис. 1.3. Система ІКМ-480С по кабелю МКСА 1х4
Потрібно 2 системи ІКМ-480С, 4 кабелі МКСА 1х4.
Резервних каналів – 15, резервних пар – 1 в одному кабелі.
2. Система ІКМ – 480С по кабелю МКСА 4х4
Рис. 1.4. Система ІКМ – 480С по кабелю МКСА 4х4
Потрібно 2 систему ІКМ-480С, 4 кабелі МКСА 4х4.
Резервних каналів – 15, резервних пар - 1 в одному кабелі.
Однокабельний режим:
Система ІКМ-480С по кабелю МКТ-4
Рис. 1.5. Система ІКМ-480С по кабелю МКТ-4
Потрібно 2 систему ІКМ-480, 2 кабелі МКТ-4.
Резервних каналів – 15, резервних пар – 1 в одному кабелі.
Порівнюючи перший та другий варіант, можна сказати, що перший варіант кращий, оскільки використовується лише одна система та менша кількість резервних пар. Отже кращим є перший варіант. Ну а у випадку однокабельного існує лише один варіант.
Таким чином, на далі будуть розглядатимуться два варіанта:
- двокабельний режим ІКМ-480С по кабелю МКСА 1x4
- однокабельний режим ІКМ-480 по МКТ-4