
- •1. Загальний розділ
- •1.1. Вступ
- •1.2. Будова та призначення коробки передач автомобіля Зіл 130.
- •1.3 Ремонтне креслення деталі
- •1.4. Основні дефекти та способи відновлення шийки проміжного валу під шестерню третьої передачі кп автомобіля Зіл 130.
- •2. Технологічний розділ
- •2.1 Встановлення кількості маршрутів
- •3.Розрахунковий розділ
- •3.1 Розмір партії деталей
- •3.2. Розрахунок найвигідніших операцій ремонту
- •Хромування.
- •Шліфувальна
- •4.Економічний розділ
- •4.1 Розрахунок собівартості ремонту веденого валу коробки передач автомобіля Зіл -130
- •4.2.2 Розрахунок розцінок по операціям
- •2.3.9 Калькуляція собівартості ремонту
- •2.4. Знаходження прейскурантної вартості нової деталі і заключення про раціональність ремонту
- •5.Конструкторський розділ.
- •5.1.Опис призначення, будова та робота пристрою.
- •5.2 Розрахунок деталі на міцність
- •Список використаних джерел
- •2.5.5. Розрахунок відповідної кількості робочих місць.
- •2.6. Розрахунок, вибір технічного обладнання.
- •2.9. Розрахунок вентиляції.
- •2.9.1. Розрахунок природної вентиляції.
- •2.9.2. Розрахунок механічної вентиляції.
- •2.10. Розрахунок потреб в електроенергії, стисненому повітрі, воді.
- •2.11. Правові та організаційні питання охорони праці законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •2.11.1. Закон України "Про охорону праці"
- •Вимоги до інструменту
- •2.11.3. Основні вимоги безпеки при роботі на верстатах.
- •Загальні вимоги
- •2.11.4. Токарні верстати.
- •2.11.5. Свердлові верстати.
- •2.11.6. Фрезерні верстати.
- •2.11.7. Заточувальні та шліфувальні верстати.
- •2.11.8. Робота на ножицях, пилках та пресах.
- •3. Економічний розділ
- •3.2.1.2. Розрахунок витрат на матеріали коробки передач газ-53.
- •2.3.1. Розрахунок основних операцій ремонту
- •Токарна
- •Операція
- •3.Токарна
- •Наплавка
- •Шліфувальна.
- •Хромування
- •Шліфувальна
- •2.3 Розрахунок собівартості ремонту чашки коробки диференціалу автомобіля Зіл -130
- •2.3.2 Розрахунок розцінок по операціям
- •2.3.9 Калькуляція собівартості ремонту
- •2.4. Знаходження прейскурантної вартості нової деталі і заключення про раціональність ремонту
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1. Вступ.
1.2 Призначення та конструкція деталі.
1.3Ремонтне креслення деталі.
1.4Карта технічних вимог на дефекацію.
2.ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1Встановлення кількості маршрутів.
2.2Технологічна карта по ремонту.
3.РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ
3.1Розрахунок партії деталей.
3.2Розрахунок норм часу по операціям прийнятого маршруту.
4.ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
4.1Розрахунок собівартості деталі.
4.2Знаходження прейскурантної вартості деталі.
5.КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
5.1Опис призначення,будова і робота пристрою.
5.2Розрахунок міцності навантажених деталей.
Список використаних джерел
1. Загальний розділ
1.1. Вступ
Робота фірми-продуцента з ТО починається ще до укладення контракту купівлі-продажу — на стадії проектування і виробництва ДТЗ, а також в період підготовки їх до продажу, що називається передпродажним технічним сервісом. Таким чином, у найбільш загальному вигляді ТО — це комплекс технічних послуг, пов'язаних з продажем і використанням ДТЗ та забезпеченням постійної готовності їх до високоефективної експлуатації.
Із суті ТО випливають дві його важливі функції: забезпечення оптимального й економічного використання покупцем придбаних ДТЗ, а також сприяння розширенню їх продажу.
Між попитом на ДТЗ і попитом на ТО є двосторонній зв'язок. Попит на технічний сервіс є похідною від попиту на ДТЗ. І разом з тим забезпечення сервісу куплених ДТЗ розширює попит на них. Ефективний технічний сервіс дає змогу покупцеві більш ефективно використовувати ДТЗ і сприяє збільшенню продажу.
В умовах гострої конкурентної боротьби обов'язковою умовою успішної роботи фірми-продуцента є створення розгорнутої і добре організованої мережі ТО: консультаційних пунктів, станцій технічного обслуговування (СТО), складів запасних частин, навчальних центрів тощо. Мережа ТО має бути створена до початку роботи фірми-продуцента на відповідному ринку (зовнішньому або внутрішньому). Без цього фірма-продуцент не може розраховувати на успіх. Ось один із багатьох прикладів: німецька фірма «Фольксваген», перш ніж розпочати продаж своїх автомобілів у США, протягом двох років вивчала умови ринку і вела роботу зі створення широкої мережі баз і пунктів ТО.
В умовах сучасного виробництва важливі економічні показники роботи автомобільного підприємства багато в чому залежать від рівня ТО ДТЗ, що перебувають в експлуатації, оскільки покупець, який не бажає або не може своїми силами забезпечити ТО, практично не купить ДТЗ доти, доки не буде впевнений, що він одержить необхідний сервіс.
У сучасних умовах ТО, незважаючи на розмаїття організаційних форм з окремих моделей ДТЗ, має в усіх випадках органічний зв'язок зі сферою виробництва ДТЗ і їх ТО зі сферою збуту та іншими складовими системи «маркетинг». У сфері ТО сьогодні працюють мільйони робітників та інженерно-технічних працівників.
Сучасний розвиток НТР привів до створення більш складних і удосконалених ДТЗ, які потребують поліпшення ТО і технічної допомоги покупцеві цих виробів. Масова механізація і автоматизація виробничих процесів, усе зростаючий парк ДТЗ потребують розвитку і постійного удосконалення системи ТО і чіткої роботи всіх її підрозділів.
Сьогодні система ТО є вирішальним чинником забезпечення високої ефективності економіки, використання виробничого потенціалу держави і швидкого зростання обсягів випуску продукції. Навіть незначні недоліки в мережі ТО можуть спричинити великі збитки для окремої галузі й усього народного господарства в цілому.
ТО ДТЗ характеризується значним різноманіттям його організаційних форм і методів. Але в основі цього різноманіття лежить ряд загальних принципів, які склались в багаторічній практиці роботи фірм-продуцентів. До найважливіших із цих принципів належать такі.
Відповідальність за організацію ТО ДТЗ протягом усього періоду їх експлуатації і використання несе, як правило, фірма-продуцент. Формування цього принципу зумовлено економічними і соціальними причинами. Цей принцип організації ТО забезпечується законодавством або практикою і традиціями, що склались у державі. Треба підкреслити, що фірми-продуценти не прагнуть ухилятися від виконання своїх зобов'язань з ТО ДТЗ. Навпаки, вони максимально бажають виконувати їх, оскільки це забезпечує їм добрі взаємовідносини зі споживачем і з усіма структурними підрозділами системи збуту.
Продуцент несе відповідальність за ТО всіх своїх ДТЗ, що надійшли на ринок, і особливо тих, які з тих чи інших причин мають дефекти. Рушійною мотивацією служить бажання продуцента зберегти свою репутацію серед покупців, бути конкурентоспроможним на ринку. Контроль продуцента над системою ТО дає йому змогу не тільки запобігти надходженню на ринок дефектних ДТЗ, а й швидко ліквідувати ті дефекти, що виявлено уже в процесі продажу ДТЗ.
Організація ТО ДТЗ дуже складна і клопітна справа. Незважаючи на це, фірми-продуценти не розглядають ТО як «втрачений» або збитковий бізнес. Навпаки, вони з бажанням займаються ним, не випускаючи цієї відповідальної справи зі своїх рук. Причина такого ставлення фірм-продуцентів криється в бажанні зберегти контроль над сферою ТО і в тому, що ТО є значною і важливою статтею прибутків. Система ТО фірми-продуцента забезпечує не тільки одержання великої прямої вигоди у формі прибутків від надання технічних послуг. Монополії шляхом забезпечення якісним технічним сервісом завойовують прихильність покупців, розширюють їх коло, що дає можливість збільшити обсяг виробництва й одержання прибутків.
Нерідко не ціна, а якість, новизна і масштаб ТО ДТЗ є вирішальними чинниками при виборі покупцем ДТЗ та іншої техніки. Це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, де конкуренція відчувається з особливою гостротою. Політика монополій з широкого використання сфери ТО ДТЗ як засобу конкурентної боротьби, в свою чергу, сприяє прискоренню розвитку й удосконалення сфери ТО ДТЗ.
Фірма-продуцент забезпечує ТО ДТЗ протягом усього періоду їх експлуатації (до повної амортизації). ДТЗ працюють 5—10 і більше років. Протягом усього цього часу фірма-продуцент забезпечує їх ТО.