- •Поняття системи. Складні системи, методи дослідження складних систем.
- •Зміст та форма представлення словника даних. Бнф-нотація.
- •Системний підхід. Головні визначення. Принципи системного підходу.
- •Концептуальні моделі предметного середовища. Діаграма Чена як інфологічна модель предметного середовища. Джерела та правила побудови діаграми.
- •Діаграми Чена. Елементи
- •Правила побудови
- •2.Діаграма потоків даних системи (dfd-модель)
- •Екзаменаційний білет № _4_________
- •Предметна область системного аналізу. Передумови виникнення системного підходу.
- •Передумови виникнення
- •Концептуальні моделі предметного середовища. Ідентифікація понять, визначення атрибутів та асоціацій.
- •Екзаменаційний білет № _5___
- •Класифікація моделей системи.
- •Класифікація моделей.
- •Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •Екзаменаційний білет № _6__
- •Аналіз проблеми. Структуровані, слабко структуровані та неструктуровані проблеми
- •Діаграми потоків даних dfd як один з головних інструментів структурного аналізу та проектування інформаційних систем.
- •Умовні позначки
- •Екзаменаційний білет № _7_________
- •Аналіз цілей побудови системи.
- •Класифікація цілей
- •Нормалізація схем відношень
- •Комп’ютерні інформаційні технології як складні системи.
- •Види інформаційних систем:
- •Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •Екзаменаційний білет № ____9______
- •Багатоаспектна декомпозиція складної системи. Поняття елемента системи.
- •Технологічні та інформаційні залежності між побудовою процесних моделей потоків даних, словників даних, специфікації процесів та інфологічних моделей предметної області.
- •Екзаменаційний білет № ____10______
- •Система та модель. Класифікація моделей систем
- •Класифікація моделей.
- •Вимоги до побудови специфікації процесу. Опис специфікації на основі структурованої натуральної мови.
- •Классификация проблем по степеню их структуризації
- •Моделі складної системи. Види математичних моделей. Складові математичних моделей.
- •Екзаменаційний білет № ___12_______
- •Дерево цілей системи
- •Діаграми потоків даних (dfd) як один з головних інструментів структурного аналізу та проектування інформаційних систем.
- •Екзаменаційний білет № _14_________
- •Основні етапи системного аналізу.
- •Моделі декомпозиції системи.
- •Екзаменаційний білет № ___15_______
- •Поняття структури системи. Моделі представлення структури систем.
- •Математичні моделі системного аналізу. Імітаційне моделювання.
- •Екзаменаційний білет № ____16______
- •Порівняння sadt – dfd методологій структурного моделювання.
- •Поняття системи, навколишнього середовища, мети. Класифікація систем
- •Екзаменаційний білет № ___17_______
- •Діаграми потоків даних як основний інструмент системного аналізу та проектування систем.
- •Специфікація процесів, вимоги, засоби та мови опису специфікації процесу.
- •Умовні позначки при проектуванні діаграм потоків даних
- •Функції системи. Моделі функціонального аналізу.
- •Моделі декомпозиції систем. Дерево цілей. Моделі функціональної та організаційної декомпозиції системи
- •Нормалізація схем відношень
- •Екзаменаційний білет № ____20______
- •Технологічні та інформаційні залежності між побудовою процесних моделей потоків даних, словників даних, специфікації процесів та інфологічних моделей предметної області.
- •Постановка задачі. Алгоритм розв’язання задачі
- •Екзаменаційний білет № ____21______
- •Графічні моделі як різновидність інформаційних моделей системного аналізу
- •Етапи та цілі системного аналізу.
- •Екзаменаційний білет № ___22_______
- •Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади
- •Приклади несистемного підходу проектування систем
- •Екзаменаційний білет № __23________
- •Особливості моделювання комп’ютерних інформаційних систем за допомогою діаграм потоків даних.
- •Умовні позначки
- •Приклади порушення першої та нормальної форми представлення даних
- •Екзаменаційний білет № ___24_______
- •Дерево функцій системи та ієрархічні моделі потоків даних.
- •Специфікації процесів та постановки задач системи.
- •Екзаменаційний білет № ____25______
- •Зв'язок між цільовим та функціональним аналізом побудови системи. Аналіз дерева цілей.
- •Правила побудови контекстних моделей системи.
- •Правила побудови діаграм
Концептуальні моделі предметного середовища. Ідентифікація понять, визначення атрибутів та асоціацій.
Концептуальна модель - це абстрактна модель, що виявляє причинно-наслідкові зв'язки, властиві об'єкту, що досліджується, і суттєві в рамках певного дослідження. Основне призначення концептуальної моделі - виявлення набору причинно-наслідкових зв'язків, облік яких необхідний для отримання необхідних результатів. Вона представляє загальний погляд на дані.
Найчастіше концептуальна модель бази даних включає в себе:
опис інформаційних об'єктів, або понять предметної області і зв'язків між ними
опис обмежень цілісності, тобто вимог до допустимих значень даних і до зв'язків між ними.
Розрізняють два головних підходи до моделювання даних при концептуальному проектуванні:
− семантичні моделі;
− об'єктні моделі.
Семантичні моделі головну увагу приділяють структурі даних. Найбільш поширеною семантичною моделлю є модель "сутність – зв'язок" (Entity Relationship model, ER-модель). ER-модель складається із сутностей, зв'язків, атрибутів, доменів атрибутів, ключів. Моделювання даних відображає логічну структуру даних, так само, як блок-схеми алгоритмів відображають логічну структуру програми.
Модель «сутність-зв'язок» (англ. "Entity-Relationship model"), або ER-модель, запропонована П. Ченом [1] в 1976 р., є найбільш відомим представником класу семантичних (концептуальних, інфологіческіх) моделей предметної області. ER-модель зазвичай представляється в графічній формі, з використанням оригінальної нотації П. Чена, званої ER-діаграма, або з використанням інших графічних нотацій (Crow's Foot, Information Engineering та ін.)
Основні елементи ER-моделей:
б'єкти (сутності);
атрибути об'єктів;
зв'язки між об'єктами.
Сутність — це будь-який особливий об’єкт (об’єкт, який ми можемо відрізнити від іншого), інформацію про який необхідно зберігати в базі даних.
Сутністю можуть бути люди, місця, літаки, рейси, смак, колір і т.ін. Необхідно розрізняти такі поняття, як тип сутності та зразок сутності. Поняття тип сутності відноситься до набору однорідних осіб, предметів, подій або ідей, які є цілим. Зразок сутності відноситься до конкретної речі в наборі. Наприклад, типом сутності може бути МІСТО, а зразком — Москва, Київ і т.ін.
Атрибут — пойменована характеристика сутності. Його найменування повинне бути унікальним для конкретного типу сутності, але може бути однаковим для різного типу сутності (наприклад, КОЛІР може бути визначений для багатьох сутностей: СОБАКА, АВТОМОБІЛЬ, ДИМ і т.ін. Атрибути використовуються для визначення того, яка інформація повинна бути зібрана про сутність.
Ключ — мінімальний набір атрибутів, за значенням яких можна однозначно знайти необхідний зразок сутності. Мінімальність означає, що вилучення з набору будь-якого атрибуту не дозволяє ідентифікувати сутність за тими, що залишаються.
Зв’язок (relationship) – пойменована асоціація між двома сутностями, що має значення для даної предметної сфери. Це асоціація між сутностями, при якій, як правило, кожен екземпляр однієї сутності, яка
називається батьківською сутністю, асоційований з довільною (у тому числі нульовою) кількістю екземплярів іншої сутності, яка іменується сутністю-нащадком, а кожен екземпляр сутності-нащадка асоційований у точності з одним екземпляром сутності-батька.
Зв'язок між сутностями характеризується:
типом зв'язку (1:1, 1: N, N: М);
класом приналежності. Клас може бути обов'язковим і необов'язковим. Якщо кожен примірник сутності бере участь у зв'язку, то клас приналежності - обов'язковий, інакше - необов'язковий.
Об'єктні моделі головну увагу приділяють поведінці об'єктів даних і засобам маніпуляції даними. Головне поняття таких моделей − об'єкт, тобто сутність, яка має стан і поведінку. Стан об'єкта визначається сукупністю його атрибутів, а поведінка об'єкта визначається сукупністю операцій специфікованих для нього.
