Правила побудови контекстних моделей системи.
Контекстна діаграма є вершиною деревовидної структури діаграм і являє собою саме загальний опис системи та її взаємодії із зовнішнім середовищем. Контекстна діаграма - діаграма найбільш абстрактного рівня опису системи в цілому, яка містить визначення суб'єкта моделювання, цілі і точки зору на модель.
верхня сторона має значення "Управління" (Control);
ліва сторона має значення "Вхід" (Input);
права сторона має значення "Вихід" (Output);
нижня сторона має значення "Механізм" (Mechanism).
Правила побудови діаграм
Діаграми слід оформляти з урахуванням наступних синтаксичних правил: Контекстні діаграми повинні мати номер вузла виду А-п, де п більше або дорівнює нулю.
Модель повинна включати контекстну діаграму А-0, яка містить лише один блок, який має номер 0. Неконтекстна діаграма повинна мати не менше трьох (але не більше шести) блоків Кожен блок повинен мати як мінімум одну дугу управління та одну дугу виводу. Дуги управління накладають обмеження і включають або вимикають функції системи.
Блок повинен мати нуль або більшу кількість вхідних дуг. Блок повинен мати нуль або більшу кількість дуг механізму (не посилальних).
Слід максимально збільшити відстань між блоками і поворотами дуг, а також між блоками і перетинами дуг, щоб полегшити процес читання і не переплутати дві різні дуги. Необхідно об'єднувати дуги, джерела яких не вказані на діаграмі, якщо вони представляють одні і ті ж дані. Цим ви графічно покажете єдине джерело подібних даних.