2. Діаграми потоків даних (dfd) як один з головних інструментів структурного аналізу та проектування інформаційних систем.

Відображення структури системи, у якій зв’язками є інформаційні потоки, можна здійснити за допомогою діаграм потоків даних DFD (data flow diagrams). Ці діаграми використовують для аналізу та моделювання інформаційних систем з метою мінімізації потоків даних та зменшення їх об'єму, виявлення як дублювання інформації, так і дублювання шляхів її передавання. DFD відображають джерела та споживачів інформації, вид та напрямок передачі інформації, елементи накопичення та процеси перетворення, при цьому використовуються різні засоби відображення елементів (нотації).

Діаграми потоків даних (DFD) є основним засобом моделювання функціональних вимог проектованої системи. З їх допомогою ці вимоги розбиваються на функціональні компоненти (процеси) і представляються у вигляді мережі, пов'язаної потоками даних. Головна мета таких засобів - продемонструвати, як кожен процес перетворить свої вхідні дані у вихідні, а також виявити відносини між цими процесами.

При побудові діаграм потоків даних слід мати на увазі, що простота та ясність їх побудови повинна бути настільки високою, що не вимагатиме ніяких додаткових змістовних пояснень. Особливістю DFD є принципова їх відмінність від блок-схем опису алгоритмів розв’язування задач

За основу процедур побудови DFD покладено метод рівнів, а також фізичне та логічне моделювання.

Компонента	Нотація Йодана	Нотація Гейна -Сарсона	Нотація МОДАС	Нотація О-О А (Обєктно-орієнтованого аналізу)
Поток даних
Процес (прецедент ООА)
Сховище даних
Зовнішня сутність (об’єкт)
Матеріальний потік
Управляючий процес
Управляючий вплив.

    

Правила побудови:

Розміщувати на кожній діаграмі від 3 до 6-7 процесів.

Не захаращувати діаграми несуттєвими на даному рівні деталями.

Декомпозицію потоків даних здійснювати паралельно з декомпозицією процесів;

Вибирати ясні імена процесів і потоків для поліпшення понимаемости діаграм, при цьому намагатися не використовувати абревіатури.

Процес побудови моделі розбивається на наступні етапи

     Ідентифікація зовнішніх об'єктів, з якими система повинна бути пов'язана.       Ідентифікація основних видів інформації, що циркулює між системою і зовнішніми об'єктами.

Попередня розробка контекстної діаграми, на якій основні функціональні групи представляються процесами, зовнішні об'єкти - зовнішніми сутностями, основні види інформації - потоками даних між процесами і зовнішніми сутностями.

 Вивчення попередньої контекстної діаграми і внесення до неї змін за результатами відповідей на виникаючі при цьому вивченні питання по всіх її частинах.

     Побудова контекстної діаграми шляхом об'єднання всіх процесів попередньої діаграми в один процес, а також групування потоків.

Паралельне (з процесом декомпозиції) вивчення вимог (в тому числі і знову надходять), розбиття їх на елементарні і ідентифікація процесів або специфікацій процесів, відповідних цим вимогам.

Після побудови двох-трьох рівнів проведення ревізії з метою перевірки коректності та поліпшення понимаемости моделі.

    Побудова специфікації процесу (а не найпростішої діаграми) у разі, якщо деяку функцію складно або неможливо виразити комбінацією процесів.

Приклад

Приклад діаграми DFD для процесу отримання деякої суми готівкою по кредитній картці