Екзаменаційний білет № ____9______
Багатоаспектна декомпозиція складної системи. Поняття елемента системи.
Декомпозиція – коли нова інформація отримується зі знання системи загалом.
Складні системи – це цілеспрямовані для розв’язування багатоцільових задач і для їх опису використовують взаємопов’язаний комплекс моделей.
Основною операцією аналізу є декомпозиція — поділ цілого на частини. Задача розпадається на підзадачі, система — на підсистеми, мета — на підцілі. При необхідності цей процес повторюється, що приводить до побудови ієрархічних деревовидних структур — дерев декомпозиції. Зазвичай об'єкт аналізу є складним, слабо структурованим, погано визначеним, а тому операцію декомпозиції здійснює експерт, і результати, отримані різними експертами, будуть різними.
Операція декомпозиції є не чим іншим, як співставленням об'єкта аналізу з деякою моделлю, виділення того, що відповідає елементам моделі, тобто питання повноти декомпозиції є питанням завершеності моделі. Якщо деякі підсистеми виявляються все ще надмірно складними, кожна з них поділяється (зі збереженням зв'язків) на кінцеве число дрібніших підсистем. Процедура поділу підсистем триває до отримання таких підсистем, які в умовах даної задачі будуть визнані досить простими та зручними для безпосереднього вивчення. Ці підсистеми, що не підлягають подальшому розчленування, назвемо елементами складної системи.
Таким чином, у загальному випадку складна система представляється як багаторівнева конструкція з взаємодіючих елементів, що об'єднуються в підсистеми різних рівнів.
Елемент - неподільна частина системи, що володіє самостійністю по відношенню до даної системи. Неподільність елемента розглядається як недоцільність обліку в межах моделі даної системи його внутрішньої будови. Сам елемент характеризується тільки його зовнішніми проявами у вигляді зв'язків і взаємозв'язків з іншими еле- тами.
Елемент – деякий об’єкт, складовий системи ( матеріальний, технічний, функціональний, інформаційний і т і., що має ряд своїх властивостей і своє призначення, але внутрішня структура якого не має сенсу і не розглядається. Він представляється в системі як «чорна скринька».
Технологічні та інформаційні залежності між побудовою процесних моделей потоків даних, словників даних, специфікації процесів та інфологічних моделей предметної області.
Словник даних – являє собою спеціальним чином організований список всід представників даних системи, що надає можливість різним категоріям користувачів мати загальне розуміння всіх вхідних та вихідних потоків, сховищ.
Визначення елементів словника даних:
опис значень потоків та сховищ;
Опис декомпозиції даних;
Композиція даних в сховище;
Специфікація значень та область дії .
Вміст словника даних
Для кожного потоку даних в словнику необхідно зберігати ім'я потоку, його тип і атрибути. Інформація по кожному потоку складається з ряду словникових статей, кожна з яких починається з ключового слова - заголовка відповідної статті, якому передує символ "@".
За типом потоку в словнику міститься інформація, що ідентифікує:
• прості (елементарні) або групові (комплексні) потоки; • внутрішні (існуючі тільки всередині системи) або зовнішні (зв'язують систему з іншими системами) потоки; • потоки даних або потоки управління; • безперервні (приймаючі будь-які значення в межах певного діапазону) або дискретні (приймаючі певні значення) потоки.
Враховується декомпозиція потоків.
Так, опис робіт сітьової моделі потрібно на діаграмах нижчого рівня описати на опис часових х-к, ресурсних і т.і, які можуть розпастися або визначати нові менші угрупування.
Це може бути так: Укрупнений поток X=A+B+C. Підугрупування:
Y=
A+B;
Z=B+C,
таким чином X
Y+
Z
Приклад:
ІМЯ – Дані про роботу сітьової моделі.
ТИП – дискретний поток
ЗМІСТ – Ідентифікація роботи + часові характеристики роботи.+ ресурсні характеристики
… декомпозиція
ІМЯ – Часові характеристики роботи.
ТИП – дискретний поток
ЗМІСТ – визначена тривалість кожної роботи
Одиниця вимірювання - день
ДІАПАЗОН – +
Точність – ціле число
Коментар
СПЕЦИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУ (СП) – опис функціонування процесу нижчого рівня декомпозиції.
СП включає:
Назва, код (номер) процесу;
ВХОД
ВИХІД
ТІЛО (ОПИС) процесу
Перед- та пост- умови
вимоги до специфікацій:
Для кожного процесу нижчого рівня повинна існувати одна специфікація;
Специфікація повинна визначати (формалізована або на першому етапі - декларативно, на другому формалізовано) засіб перетворення вхідних потоків в вихідні.
Специфікація процесу (СП) використовується для опису функціонування процесу у разі відсутності необхідності деталізувати його за допомогою DFD (тобто якщо він досить невеликий, і його опис може займати до однієї сторінки тексту). Фактично СП представляють собою алгоритми опису завдань, що виконуються процесами: безліч всіх СП є повною специфікацією системи. СП містять номер і / або ім'я процесу, списки вхідних і вихідних даних і тіло (опис) процесу, що є специфікацією алгоритму або операції, трансформирующей вхідні потоки даних у вихідні. Відомо велика кількість різноманітних методів, що дозволяють задати тіло процесу, відповідну мову може варіюватися від структурованого природної мови або псевдокоду до візуальних мов проектування (типу FLOW-форм і діаграм Насс-Шнейдермана) і формальних комп'ютерних мов.
Незалежно від використовуваної нотації специфікація процесу повинна починатися з ключового слова (наприклад, @ СПЕЦПРОЦ). Необхідні вхідні та вихідні дані повинні бути специфіковані наступним чином:
@ ВХІД = <ім'я символу даних>
@ ВИХІД = <ім'я символу даних>
@ Входвиход = <ім'я символу даних>,
де <ім'я символу даних> - відповідне ім'я зі словника даних.
Ці ключові слова повинні використовуватися перед визначенням СП, наприклад,
@ ВХІД = СЛОВА ПАМ'ЯТІ
@ ВИХІД = збереженої ЗНАЧЕННЯ
@ СПЕЦПРОЦ
Для всіх СЛІВ ПАМ'ЯТІ виконати:
Роздрукувати збереженої ЗНАЧЕННЯ @
Ситуація, коли символ даних є одночасно вхідним і вихідним, може бути описана двома способами: або символ описується два рази за допомогою @ ВХІД і @ ВИХІД, або один раз за допомогою @ входвиход. Іноді в СП задаються перед-і пост-умови виконання даного процесу. У перед-умови записуються об'єкти, значення яких повинні бути щирі перед початком виконання процесу, що забезпечує певні гарантії безпеки для користувача. Аналогічно, у разі наявності пост-умови гарантується, що значення всіх вхідних у нього об'єктів будуть істинні при завершенні процесу.
Специфікації повинні задовольняти наступним вимогам:
для кожного процесу нижнього рівня повинна існувати одна і тільки одна специфікація;
специфікація повинна визначати спосіб перетворення вхідних потоків у вихідні;
немає необхідності (на даному етапі) визначати метод реалізації цього перетворення;
специфікація повинна прагнути до обмеження надмірності - не слід перевизначати те, що вже було визначено на діаграмі або в словнику данн;
набір конструкцій для побудови специфікації повинен бути простим і стандартним.