3. Договір доручення

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридично значимі дії, внаслідок яких у довірителя створюються, змінюються, припиняються цивільні права та обов’язки, оскільки повірений діє в інтересах довірителя. Це є договірні відносини прямого представництва (дії від імені іншої особи).

Відмежування від інших договорів. Опосередкованим представництвом є договори комісії або управління майном (дії від власного імені). Договір доручення відрізняється від договору комісії та управління майном тим, що повірений діє від імені довірителя, в той час як комісіонер та управитель майна діють від власного імені, хоча і в інтересах іншої особи. Договір доручення відрізняється і від агентського договору, хоч агент теж діє від імені особи, яку він представляє, однак агент вчиняє не тільки юридичні, а й фактичні дії, послуги. Також особливістю договору доручення є те, що дії, які виконує повірений, завжди є конкретними, чітко визначеними, повіреному не приходиться приймати рішення в інтересах довірителя. Договір доручення треба відрізняти від договору про надання послуг щодо ведення переговорів про можливі у майбутньому правочини, пошуку потенційних контрагентів, маркетинг, оскільки тут клієнт отримує тільки інформацію. Цивільно-правовий договір доручення треба відрізняти від доручення, що не зобов’язує до представництва, не має майнового змісту, не тягне цивільно-правових наслідків. Договір доручення треба відрізняти від процесуального представництва, оскільки адвокат, хоча і діє в інтересах особи, яку він представляє, однак має в процесі самостійний статус, власні права та обов’язки, що регулюються процесуальним законодавством.

Характеристика договору. Договір доручення є консенсуальним. Якщо він відплатний, то є двохстороннім. Відплатність презюмується (передбачається), навіть якщо плата не встановлена договором, відповідно цін на такі послуги. Це фідуціарний правочин, ґрунтується на довірчих відносинах сторін. Повірений виконує договір особисто, договір може припинятися при відмові від нього довірителя або повіреного.

Предмет договору – результат надання нематеріальних посередницьких послуг юридичного характеру, однак поряд з тим, представник може виконувати додаткові фактичні дії (наприклад, проводити маркетинг). Зміст доручення може бути викладений у довіреності, це чітко визначені, юридично значимі дії, правомірні, конкретні, здійсненні.

Сторони – фізичні та юридичні особи, повністю дієздатні.

Договір доручення може мати як строковий, так і безстроковий характер.

Припинення договору може бути внаслідок відмови від договору сторін в будь-який час, враховуючи особливі довірчі стосунки між сторонами, оскільки довірений своїми діями зобов’язує довірителя. Довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата – також виплатити йому плату, що пропорційна виконаній роботі.

4. Обов’язки сторін за договором доручення

Повірений не може перебільшувати можливості представника, оскільки одна особа не може передати іншій більше прав, ніж має сама. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Повіреному, який діє як комерційний представник, довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.

Повірений не може вчиняти правочин, який може бути вчинений тільки особисто довірителем (наприклад: укласти авторський договір, заповіт). Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений.

Повірений зобов'язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Довіритель зобов'язаний:

1) видати повіреному довіреність на вчинення юридично значимих дій, передбачених договором доручення, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

3) негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення;

4) виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Припинення договору може бути внаслідок відмови від договору сторін в будь-який час, враховуючи особливі довірчі стосунки між сторонами, бо довірений своїми діями зобов’язує довірителя. Довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата – також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі.