- •Перелік запитань на іспит
- •Генезис основних уявлень і концепцій про суспільство/
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності “соціологія”.
- •Соціолог промисловий
- •Викладач соціогуманітарних та суспільствознавчих дисциплін
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців.
- •З питання 3 (попереднього) сюди теж інформація підходить.
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки.
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю “соціологія”
- •Професійні профілі випускників з прикладами:
- •Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи.
- •Професійний статус, соціальна роль та обов’язки соціолога в сучасному суспільстві
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство.
- •Об’єкт , предмет, метод і функції соціології.
- •Функції сучасної соціології
- •Структура соціологічного знання.
- •Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •Зміст вислову “мислити соціологічно” в однойменній праці з.Баумана.
- •Загальна характеристика протосоціологічних підходів.
- •Соціологія Огюста Конта.
- •Обґрунтування о. Контом необхідності нової науки про суспільство
- •Ієрархія наук у концепції о. Конта
- •Сім'я як базовий елемент суспільства
- •Держава як орган соціальної солідарності
- •Релігія і церква як регулятори соціальної поведінки
- •Суспільство всезагального консенсусу
- •Три стадії розвитку людського інтелекту
- •Позитивна політика
- •Предмет і методи соціології
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології.
- •Вчення а. Смолла про розв'язання соціального конфлікту
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічний напрям
- •Проблема взаємозв'язку природи і суспільства
- •Основні принципи позитивізму
- •Органістична школа в соціології. “Синтетична філософія” г.Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм.
- •Расово-антропологічна школа
- •Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •Економічний детермінізм
- •Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму. Логіка історичного розвитку.
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес.
- •Теоретичне обґрунтування методології емпіричних досліджень в праці “Самогубство” е.Дюркгейма (1896).
- •“Соціологізм” е.Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу.
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою.
- •Основні напрями наукової діяльності м.Вебера. Ідеї та методи “розуміючої соціології”.
- •В це питання можна включати частково і попереднє.
- •Концепція “світового процесу раціоналізації” в працях м.Вебера.
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м.Вебера.
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м.Вебера.
- •Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера
- •Загальна характеристика практики емпіричних соціальних досліджень в сша в 20-ті роки.
- •Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •Загальна характеристика системного підходу.
- •Р.Мертон про соціальну структуру та аномію.
- •Теорія соціальних змін т.Парсонса.
- •Неофункціоналізм в соціології.
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур соціологічного дослідження.
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження.
- •Сутність вибірки в соціологічному дослідженні. Суцільне і вибіркове обстеження
- •Способи відбору об’єктів репрезентації і одиниць спостереження: ймовірні відбори, районований, гніздовий, квотний відбори, систематичний і стихійний відбори, метод основного масиву.
- •Види помилок вибірки. Оцінка помилок вибірки.
- •Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •Про анкету в попередньому питанні
- •Особливості інтерв’ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв’ю.
- •Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
Функції сучасної соціології
Соціологія як самостійна галузь знань реалізує всі властиві суспільній науці функції: теоретико-пізнавальну, критичну, описову, прогностичну, перетворювальну, інформаційну, світоглядну. Взагалі функції гуманітарних наук прийнято ділити на дві групи: гносеологічні, тобто пізнавальні і власне соціальні. Гносеологічні функції соціології виявляється у найбільш повному і конкретному пізнанні тих чи інших сторін соціального життя. Соціальні функції розкривають шляхи і способи їх оптимізації. Існують і діють функції тільки у взаємозв'язку і взаємодії.
Основна з гносеологічних функцій соціології - теоретико-пізнавальна, критична. Мова йде про оцінку пізнаваного світу з позицій інтересів особистості. Реалізуючи критичну функцію, соціологія диференціювання підходить до дійсності. З одного боку показує, що можна і потрібно зберегти, зміцнити, розвинути - адже не все треба міняти перебудовувати і т. п. З іншого боку виявляє те, що дійсно вимагає радикальних перетворень. Теоретико-пізнавальна, критична функція, природно, полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, прагне скласти найбільш повну картину соціальних відносин та процесів у сучасному світі. До теоретико-пізнавальної функції соціології відносяться об'єктивні знання про основні соціальні проблеми розвитку сучасного суспільства. Що ж стосується прикладної соціології, то вона покликана забезпечити надійну інформацію про різні процеси, що відбуваються в різних соціальних сферах суспільства, а саме, про зміну соціальної структури, сім'ї, національних відносин і т. п. Очевидно, що без конкретних знань про процеси, що відбуваються усередині окремих соціальних спільнот або об'єднань людей, забезпечити ефективне соціальне управління неможливо. Ступінь системності і конкретності знань соціології визначає ефективність реалізації її соціальної функції.
Описова функція соціології - це систематизація, опис досліджень у вигляді аналітичних записок, різного роду наукових звітів, статей, книг і т. п. У них є спроби відтворити ідеальну картину соціального об'єкта, його дія, взаємозв'язки т. п. При дослідженні соціального об'єкта потрібно висока моральна чистота і порядність вченого, тому що на основі даних, фактів і документів робляться практичні висновки і приймаються управлінські рішення. Ці матеріали є точкою відліку, джерелом порівняння для майбутніх поколінь людства. Соціологія не тільки пізнає світ, вона дозволяє людині внести в нього свої корективи. Але людина повинна завжди пам'ятати, що перетворення суспільства - не саме мету. І перетворення потрібні лише тоді, коли відповідають потребі і цінностям людей, ведуть до поліпшення добробуту і суспільства і людей. Як би не була хороша отримана соціологами соціальна інформація, вона автоматично не перетворюється в рішення, рекомендації, прогнози. Пізнавальна функція соціології знаходить продовження в прогнозах і перетворювальної функції.
Прогностична функція соціології - це видача соціальних прогнозів. Зазвичай соціологічні дослідження завершуються утворенням короткострокового або довгострокового прогнозу досліджуваного об'єкта. Короткостроковий прогноз спирається на розкриту тенденцію розвитку соціального явища, а також на зафіксовану закономірність у відкритті чинника, який вирішально впливає на прогнозований об'єкт. Відкриття такого чинника - складний вид наукового дослідження. Тому в соціологи чеський практиці найчастіше використовуються короткострокові прогнози. У сучасних умовах розвитку Казахстану, коли науковому обгрунтуванню соціальних проблем надається велике значення, соціальний прогноз займає важливе місце-в дослідженнях про розвиток соціального об'єкта. Коли ж соціолог вивчає реальну проблему і прагне виявити оптимальні шляхи її рішення, природно, спонукуваний бажанням показати перспективу і кінцевий результат, який за нею стоїть. Отже, так чи інакше прогнозується хід розвитку соціального процесу.
Суть перетворювальної функції соціології в тому, що висновки, рекомендації, пропозиції соціолога, його оцінка стану соціального суб'єкта служить підставою для вироблення і прийняття певних рішень. Вже всім зрозуміло, що при реалізації великих інженерних проектів потрібно не тільки техніко-економічне, а й соціально-економічне обгрунтування. Ось тут-то і згадують про процеси. Але соціологія лише наука, її функція - розробка практичних рекомендацій. Що ж до їх впровадження реалізації - це прерогатива органів управління, конкретних керівників. Саме так і пояснюється та обставина, що багато хто вельми цінні та корисні рекомендації, розроблені соціологами по перетворенню сучасного суспільства, так і не знайшли на практиці реалізації. Більше того, нерідко органи керування надходять всупереч рекомендаціям вчених, що призводить до тяжких наслідків у розвитку суспільства. Ширше і глибше розкрити основні напрями оновлення суспільства і дає можливість виявлення відхилень від загальноцивілізаційного розвитку. Суть реформування в Казахстані, а точніше, трансформація суспільства полягає в створенні умов та можливостей для свідомої, цілеспрямованої діяльності особистості соціальних спільнот. Проблема полягає у подоланні відчуження людини від раціональної діяльності, в оптимізації і якісному підвищенні її ефективності. Завдання соціології - теоретично забезпечити успішне протікання процесу реформації і демократизації суспільного життя в Казахстані. Процес трансформації суспільства в Казахстані йде від одного якісного стану до іншого як раз у зв'язку зі свідомим перетворенням цілей в результат, а результатів у передумови, умови і засоби розгортання свідомої діяльності, демократизації суспільства. Ігнорування соціологічних рекомендацій пояснюється не стільки недостатньою кваліфікацією соціологічних кадрів (хоча і це має місце, оскільки професійна підготовка їх у країні почата лише кілька років тому), скільки несформованої в більшості управлінських кадрів потреби в соціологічному обгрунтуванні управлінських рішень.
Інформаційна функція соціології представляє збір, систематизації та накопичення інформації, отриманої в результаті досліджень. Соціологічна інформація - найбільш оперативний вид соціальної інформації. У великих соціологічних центрах вона концентрується в пам'яті ЕОМ. Її можуть використовувати соціологи, керівники об'єктів, де проводилися дослідження. У встановленому порядку інформацію одержують державні та інші управлінські та господарських установ.
Світоглядна функція соціології випливає з того, що об'єктивно, бере участь у соціально-політичному житті суспільства та своїми дослідженнями сприяє прогресу суспільства. Світоглядна функція соціології виявляється у використанні дійсно коректних вивірених кількісних даних, фактів, які тільки й здатні в чому-небудь переконати сучасної людини. Адже, що таке ідеологія? Це один з рівнів суспільної свідомості, система ідей, яка виражає інтереси, світогляд якого-небудь соціальної верстви, соціальної спільності. Історія свідчить, що в більшості соціальних революцій, реформ і реконструкцій, трансформацій саме соціологічні концепції того чи іншого роду виступали ведучими в суспільному розвитку. Соціологічні погляди Джона Локка відіграли важливу роль в революції 1688 р. при встановленні ліберально-демократичного режиму в Англії, праці Франсуа Вольтера, Жан Жака Руссо та інших енциклопедистів зіграли перетворюючу роль у Франції і т. п. Тривалий період ідеологія марксизму виступала провідним інтелектуальним напрямком у Казахстані. Расистська ідеологія стала основою нацистського путчу і третього рейху в Німеччині.
Отже, основні функції соціології визначають не тільки задачі, але і місце соціології в системі суспільних наук.
