2. Зміст і організація спостережень в 1-2 класах

Спостереження – цілеспрямоване і планомірне сприйняття навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретним навчально-виховним цілям і вимагає вольових зусиль.

Структура методу «спостереження»:

•Цілі

•План

•Спостереження

•Висновки

Види спостережень:

•За тривалістю: короткочасні, довготривалі

•За формою організації діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні

•За часом проведення: випереджувальні, опорні, розширювальні

•За рівнем пізнавальної самостійності: репродуктивні, творчі

Спостереження у першокласників проходять безпосередньо під керівництвом вчителя. Важливо повідомити всю важливість цього процесу і постійно звертати на це увагу. У 1-класників восени проводиться екскурсія «Золота осінь», на якій вчитель формує прийоми спостереження за деревами та за змінами природи восени. За допомогою питань вчителя, діти вчаться помічати зміни в природі. Також, на одній з прогулянок слід навчити дітей спостерігати за птахами. Також діти ведуть календар погоди, завдяки якому спостерігають за змінами погоди. На кожному уроці за допомогою запитань, вчитель звертає увагу дітей на природу, на її зміни, діти висловлюють свої думки та висновки власних спостережень. Взимку першокласники продовжують спостерігати за живою та неживою природою. Проводиться екскурсія на тему «Ознаки зими». Під час весняних спостережень діти встановлюють ознаки весни.

У 2 класі спостереження учні проводять переважно самостійно, фіксують їх у зошитах з друкованою основою та обговорюють на уроках.

Білет 20

1. Дослід (експеримент) як метод пізнання природи. Місце дослідів у навчальному процесі. Види дослідів.

Дослід – спосіб вивчення предметів і явищ природи в спеціально створених штучних умовах.

Значення:

•Дає можливість прослідкувати виникнення, розвиток, проходження або дію певного явища.

•Дає можливість виявити певні властивості.

•Дає можливість прослідкувати хід певного процесу.

•Сприяє розвиткові спостережливості, мисленню, встановленню причинно-наслідкових зв*язків.

•Підвищує пізнавальний інтерес, формує наукові знання (пр-знавчі уявлення і поняття), певні загально навчальні уміння.

Структура:

•Осмислення цілей

•Планування досліду

•Виконання досліду

•Осмислення результатів

•Закріплення результатів

Види дослідів:

1)Демонстраційні (виконує вчитель): проводять тоді,коли використовується вогонь або якщо досліди складні. Демонстрація проводиться так, щоб їх добре було видно усім учням.

2)Фронтальні (всі учні): учень самостійно виконує просто досліди, вчиться поводитися із лабораторним обладнанням, речовинами.

За терміном проведення:

1)Короткочасні ( один етап уроку)

2)Довготривалі(1-2 тижні, 1-2 місяці)

За рівнем пізнавальної діяльності:

1)Репродуктивні(спосіб і результати відомі учням, без керівництва вчителя)

2)Творчі(виступає способом розв’язання навальних проблем)

2. Особливості підручників з природознавства

Підручники написані відповідно до чинної програми. Основними структурними компонентами підручників є тексти, які представлені здебільшого статтями. Матеріал статей озброює учнів новими знаннями, вчить логічно висловлюватись, збагачує мову специфічними для предметами словами та термінами. Виховують любов до рідного краю, батьківщини, гуманні почуття до всього живого. Містяться художні твори – вірші про пори року, Батьківщину. Вони покликані створити в уяві дітей яскраві образи рідної природи. Додаткові тексти, завдання яких розширити кругозір дітей, збагатити їх новими, цікавими фактами, ознайомити з перлинами народної мудрості, включені під рубриками «Це цікаво знати»…

Підручники добре ілюстровані. Вони допомагають конкретизувати текст, відтворити у пам’яті образи предмет в і явищ природи.

Методичний апарат підручників становлять запитання і завдання. Частина їх носить репродуктивний характер, тобто спонукають до відтворення матеріалу текстів підручників. Роль таких запитань велика, оскілки вони примушують учня повторити навчальний матеріал і допомагають закріпленню знань. Підручники містять як завдання для спостреженння у природі в усі пори року, так і для проведення дослідів. Завдання на використання життєвого досвіду, що активізують процес засвоєння знань. Найбільше з.і з. на порівняння, знаходження істотних ознак предметів і явищ, встановлення причино наслідкових зв’язків. Завдання,які вимагають застосування набутих знань у новій ситуації, виконанню практичних робіт, що забезпечує зв'язок теорії з практикою. З і з вміщені перед текстами, покликані активізувати життєвий досвід школярів, створювати проблемні ситуації, тобто вони готують школярів до засвоєння статті.

Апарат орієнтування підручників різноманітний: назви статей виділені крупним шрифтом; поряд із запитаннями вміщено символічний малюнок хлопчика, що замислився, та ін..

Білет 21