- •1.Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •1.Зв*язок мвп з іншими науками.
- •1. Методологічні основи мвп. Методи дослідження.
- •2. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з предмету «Природознавство» в 3 класі.
- •1. Вклад Сухомлинського в розвиток мвп
- •1. Розвиток природознавства та методики навчання в Україні на сучасному рівні.
- •2. Інтерактивні методи навчання
- •1. Мета і завдання освітньої галузі «Природознавство», її основні структурні компоненти змісту
- •2. Інтерактивний урок природознавства
- •1.Навчальна програма «Природознавство», 1-4 класи, її структура і зміст.
- •1. Завдання і зміст природознавства в поч.. Кл.
- •2. Практична робота з природознавства.
- •1. Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •1. Патріотичне та естетичне виховання у процесі вивчення природознавства
- •1. Формування екологічних принципів у процесі вивчення природознавства
- •2. Форми і методи контролю знань, що одержали учні початкових класів на уроках природознавства
- •1. Зміст навчального природничого матеріалу по класах
- •1. Структура навчального предмета. Принципи добору навчального матеріалу з природознавства.
- •2. Значення та види позакласної роботи з природознавства.
- •1. Методи і прийоми н-ння. Сучасна класифікація методів, що використовуються на уроках природознавства.
- •2. Зміст природознавства в 3 класі. Організація спостережень в 3 класі. Ведення «Щоденника спостереження» і «Календаря погоди і праці людей»
- •1. Спостереження –провідний метод вивчення природи в початкових класах. Види спостережень. Цілеспрямованість і закінченість спостережень.
- •1. Методика проведення систематичних спостережень в 1-4 класах.
- •2. Підручники природознавства, їх роль у навчальному процесі.
- •2. Масова позакласна робота з природознавства
- •1. Розповідь. Тривалість і місце розповіді , вимоги до розповіді на уроці пр-знавства.
- •2. Зміст і організація спостережень в 1-2 класах
- •1. Дослід (експеримент) як метод пізнання природи. Місце дослідів у навчальному процесі. Види дослідів.
- •1.Підготовка учителя до уроку з дослідами. Вимоги до постановки дослідів.
- •1.Методичні прийоми. Вибір оптимального поєднання.
- •2. Види наочних посібників:
- •1. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприймання, уявлення про предмети і явища природи.
- •2. Зміст природознавства 1-2 класах
- •1. Методи і прийоми формування уявлень і елементарних понять. Ф-ння загальних і одиничних понять.
- •1. Основні організаційні форми навчального процесу з природознавства: урок, позаурочна та позакласна робота.
- •2. Методи пізнання природи. Дослідницький практикум та практичні роботи,міні-проекти у програмі «Природознавство»1-2 кл.
- •1. Урок-основна форма навчально-виховної роботи з природознавства.
- •2. Методика роботи з картою та планом на уроках природознавства у 4 кл.
- •1. Типи уроків природознавства в початковій школі. Урок засвоєння нових знань і умінь.
- •2. Поступове й послідовне знайомство дітей з планом, картою, глобусом, картою півкуль.
- •1. Комбінований урок з використанням різних видів наочних посібників.
- •2. Використання плану і карти при повторенні і закріпленні знань. Читання карти і робота по ній. Вимоги до показу на карті.
- •2. Методика викорст –я на уроках природ-а образотворчих засобів наочності.
- •1. Урок-екскурсія в природу. Підготовка учителя і учнів до уроку-екскурсії.
- •2. Виготовлення саморобних наочних посібників та обладнання для уроків природознавства.
- •1. Повторення й узагальнення пройденого на уроці, в кінці вивчення теми. Види повторення.
- •2.Методика використання аудіовізуальних засобів наочності на уроках природознавства
- •1.Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства
- •2. Моделювання на уроках природознавства. Комплексне використання різних видів наочних посібників
2. Масова позакласна робота з природознавства
У позакласній роботі з природознавства важливу роль відіграють масові заходи, які проводяться в окремих класах або загальношкільному масштабі. Вони зближують школярів, розвивають у них почуття колективізму, згуртовують дитячий колектив.
Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплювати окремі паралельні чи всі початкові класи школи.
До найпоширеніших її форм належать:
• Тематичне позакласне читання: сприяє розширенню кругозору з нач. Предмета, зумовлює розвиток самостійності та формує бажання і вміння працювати з книжкою
• Тематичний усний журнал: кожна сторінка має бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор, вікторин, відгадування загадок)
• КВК (клуб веселих і кмітливих): зумовлює розвиток у дітей логічного мислення, винахідливості, дозволяє перевірити рівень природних ЗУН. Сценарій КВК склад. Відповідно до вибраної теми. У ньому поєднуються фронтальні, групові та індивідуальні завдання. Завдання повинні бути теоретичні і практичні.
• Туристичні походи проводяться у різні пори роки. У поч.. класах вони одноденні. Ця форма позакласної роботи цінна тим, що дає можливість збагатити чуттєвий досвід дійтей під час безпосереднього спілкування з природою,розшити рити та поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження на природі та умінь природоохоронної роботи (обгородити мурашник, зібрати сухі гілки, розчистити джерело)
• Свята (наймасовіша форма позакласної роботи. Серед них: Свято зустрічі птахів, Свято квітів, Свято урожаю, Свято золотої осені)
Білет 19
1. Розповідь. Тривалість і місце розповіді , вимоги до розповіді на уроці пр-знавства.
Розповідь – систематичне викладання фактичного навчального або опис певного об’єкта природи чи явища.
До розповіді вчитель вдається:
коли матеріал невідомий
коли текст підручника не достатньо інформований або складно написаний.
Вимоги до розповіді:
чіткість
правильна побудова
яскрава, емоційна, пробуджує інтерес, активізує навчальну д-сть
Тривалість розповіді:
1 клас – 2 клас: 7-10 хв
3-4 клас 10-16 хв.
Щоб створити образні уявлення, вчитель обов'язково ілюструє свою розповідь різними наочними посібниками — таблицями, картинами, картами, гербаріями, колекціями, макетами та ін., а також спирається на ті уявлення й поняття, які вже мають діти. Без унаочнення розповідь втрачає свою якість і гірше сприймається учнями. Розповідь може супроводжуватись демонструванням дослідів, діафільмів, кінофільмів та діапозитивів. Проте якою цікавою не була б розповідь, вона не повинна бути довгою. ).
Найчастіше розповідь учителя чергується з бесідою, яку проводять за картиною або таблицею, зарисовками на дошці, роботою з картою. Доцільно названий об'єкт запропонувати дітям самим знайти на картах, застосовуючи орієнтири, які дає вчитель. Для бесіди можна використати результати спостережень дітей або елементи евристичної бесіди (найчастіше під час демонстрування дослідів). Також часто під час розповіді використовують риторичні питання.
Види розповідей за дидактичною метою:
- вступна
- пояснювальна
- узагальнююча
За змістом навч. матеріалу
- описова-пояснювальна
Щоб докладно ознайомитися із питання розповіді, вчитель використовує різні додаткові джерела: енциклопедії, науково-популярну л-ру, довідники та ін.
До розповіді вчитель повинен готуватися: заздалегідь визначити місце розповіді на уроці, тему, її навчальну та виховну мету, ознайомитися з відповідним матеріалом підручника, науково-популярною літературою, добирати вірші, загадки або уривки з художніх творів, скласти план розповіді, виділити місця, на які слід звернути особливу увагу. Вчитель обов’язково добирає необхідні наочні посібники, ознайомлюється з їх змістом, намічає послідовність і момент демонстрування їх, придумує запитання для проведення бесіди. Відмічає нові слова та назви, які діти повинні запам’ятати та інше.
Отже, в розповіді вчитель використовує головне, найтиповіше і розповідає про нього більш докладно, але не вникає в подробиці.