1. Методика проведення систематичних спостережень в 1-4 класах.

Спостереження – це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків.

В 1 кл. спостереження повинні проводитися відповідно з навчально-виховними завданнями. Тому вчителю потрібно складати завдання для послідовного спостереження. На перших прогулянках дітей захоплює велика кількість вражень, різноманітність об’єктів, їх красота і невідомість. Тому роль вчителя заключається в тому, щоб зберегти ці яскраві враження і на основі цього навчити дітей бачити красу природи і різноманітність.

В ІІ кл. дітей знайомлять з “Щоденником спостережень”, вчать читати умовні знаки, пояснює вчитель зміни характерні для рослин і тварин.

В ІІІ кл. вивчають зміни погоди, і д-ті людей по сезонам. Учні порівнюють об’єкт спостереження їх на ділянці.

В ІV кл. спостереження за явищами природи проводяться комплексно, що дозволяє виявити характерні зміни рослин і тварин. Тому використовують пам’ятку. Ведуть спостереження за польовими культурами, починаючи весною

і продовжують у літній час.

2. Підручники природознавства, їх роль у навчальному процесі.

Підручник – це основний засіб навчання, який систематично відтворює зміст навчального предмета, курсу відповідно до затвердженої навчальної програми.

Першим автором підручника Зуєв «Нариси з природної історії» 1876 р.

Зміст підручника відповідає меті і навчальним завданням. Дає мінімум знань, забезпечує їх закріплення та повторення, привчає до с.р.

Ф-ї підручника:

•Навчальна (добір навчального матеріалу, його засвоєння)

•Виховна передбачає створення ситуацій для формування в

учнів досвіду емоційно-ціннісного ставлення до природи

•Технологічна ( зміст, стрктура, текстові позначки, колір, ілюстрації)

•Інформаційна (Обсяг підручника не повинен перевищувати вікові можливості) формування конкретних елементів природничих знань; уявлень і понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними (наприклад, формувати поняття глобус — модель Землі); формування власне предметних умінь, тобто уміньзастосовувати природознавчі знання (наприклад, уміння визначати сторонигоризонту за Сонцем і за компасом); формування уявлень чи понять про спеціальні методи дослідження природи (уміння проводити досліди).

•Розвиваюча (функція реалізується шляхом відображення впідручниках тих видів діяльності, які передбачають розвиток пізнавальних зокрема уміння аналізувати порівнювати, узагальнювати, доводити, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки), врахування особливостей їх формування в кожному віковому періоді.

•Мотиваційна ( навчальні завдання на вільний вибір, робота в парі)

Підручник допомагає збагатити словниковий запас учнів, сформувати конкретні поняття та уявлення.

Білет18

1.Бесіда на уроках природознавства. Види бесід. Вимоги д запитання учителя. Використання в процесі бесіди наочних посібників і технічних засобів навчання.

Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу.

Значення: Активізує навчальний процес, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.

До бесіди вдаються коли матеріал частково відомий дітям. Коли зміст мало відомий але достатньо засобів наочності. Бесіду проводять у формі запитань і відповідей учнів. Вимоги до запитань бесіди:

-Запитання повинні бути сформульовані коротко, чітко. Кожне наступне, повинно бути логічним продовженням попереднього. Запитання не повинні підказувати відповідь. Не повинні вимагати відповіді «Так» чи «Ні». При необхідності ставити навідні запитання. Останнє запитання повинно підвести до висновку.

Види бесід

- заключні;(узагал. і систем. знання учнів, наголошується на основному)

- роз*яснювальні;(виклад і пояснення нового матеріалу)

- контрольні (для перевірки засвоєних знань, на якому рівні засвоєно навч. матеріал)

(за дидактичною метою)

- підготовча (підготовка до лабораторноїроботи, екскурсії, вивчення нового матеріалу)

- пояснювальна

- підсумкова

-контрольна

( за рівнем пізнавальної самостійності учнів)

- репродуктивні

- продуктивні.

Бесіди проводять на підставі спостережень, дослідів, статей з підручника, розповіді вчителя за картою, таблицею. Обов*язковою є бесіда при застосуванні на уроках природознавства екранних засобів. За допомогою бесіди проводяться актуалізація знань і постановка конкретних завдань, що забезпечує активізацію сприймання. Під час бесіди вчитель керує сприйняття кожного кадру діафільму. Бесіду яку проводять за картиною, вчитель досягає конкретизації природничого матеріалу, створення відповідного уявлення, кращого завоєння матеріалу. На уроці використовують картини, які відповідають даній темі.У кінці бесіди ставляться узагальнюючі запитання. На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставляючи запитання, вчитель пропонує дітям уважно розглянути предмет, спрямовує їхню увагу на головні ознаки предмета і зробити висновки.