3.Методи формування бетонних сумішей. Основні положення і закономірності.

Формування – це комплексний процес отримання деталей та конструкцій певної геометричної форми, який складається зі стадії заповнення формоутворюючої порожнини вихідною масою, її ущільнення та твердіння. Формування є однією з найважливіших технологічних операцій, визначаючою не тільки геометричні характеристики отриманих деталей, а й такі показники, як механічна міцність, щільність, стійкість до агресивної дії. Формування бетонних сумішей здійснюється в основному вібраційним методом. Формування із застосуванням вібрації має винятково велике значення при виробництві бетонних робіт і виготовленні залізобетонних конструкцій. Сучасне підприємство збірного залізобетону неможливо уявити без застосування вібрування при формуванні виробів. Формування із застосування вібрації засноване на використанні тиксотропних властивостей, що виявляються у зрідженому вібруванні бетонної суміші. Тиксотропне зрідження відбувається в результаті того, що частинки суміші різної крупності та маси при вібруванні набувають коливального руху. Внаслідок цього між частинками виникає градієнт швидкості, що призводить до руйнування коагуляційної структури і зниження в'язкості суміші. Бетонна суміш набуває властивостей текучої рідини, що підкоряється законам гідромеханіки. Під дією сил тяжіння суміш переміщається у формі, заповнюючи її обсяг, ущільнюється, витискає бульбашки повітря та зайву воду. Вібрація характеризується кутовою швидкістю і амплітудою коливання, але ці параметри окремо не виражають інтенсивності вібраційного впливу на суміш. Ефективність тиксотропного зрідження бетонної суміші різної вихідної жорсткості залежить від інтенсивності вібрації та її тривалості. Для кожної суміші певного гранулометричного складу та реологічних властивостей є своя оптимальна інтенсивність вібрації та її тривалості. Десов та Шмигальський запропонували оцінювати інтенсивність вібрації через формулу

. При призначенні параметрів вібрації враховують властивості бетонної суміші. Чим більше заповнювач і чим жорсткіше суміш, тим більше оптимальне значення амплітуди. Для дрібнозернистих сумішей ефективніша вібрація при підвищеній частоті і малих амплітудах коливань. Полічастотне вібрування забезпечує більш високу однорідність ущільнення. При формуванні особливо жорстких сумішей звичайним вібруванням не вдається досягти необхідної щільності бетону. Цього можна уникнути, якщо вібрацію поєднувати з додатковим статичним тиском. Величина додаткового тиску на суміш залежить від її жорсткості. Тиск на бетонну суміш зазвичай забезпечують привантажувальними щитами відповідної маси. Залежно від виду формованих виробів і властивостей суміші вібрування може застосовуватися в поєднанні з іншими способами формування, забезпечуючи тим самим найбільшу ефективність процесу.