1. Метод аналізу розмірностей фізичних величин. П – теорема.

Аналіз розмірностей - метод визначення функційних зв’язків між фізичними величинами на ґрунті їхньої розмірності. Цей метод є суто якісним i не дає змоги зробити остаточні висновки щодо точного вигляду рівнянь фізики. Тому при його вивченні та використання безрозмiрнiсні сталі величини (тобто просто числа) не розглядаються. Таким чином, усі результати, одержані за допомогою аналізу розмiрностей, є справедливими з точністю до числового множника.

- формула розмірності.

П - теорема була доведена Букінгемом

Якщо є повне спiввiдношення між фізичними величинами

j(x₁, x₂, ..., x_m) = 0, то в такій самій системі основних величин можна знайти спiввiдношення, яке має вигляд Ф(П1, П2, ..., Пn) = 0

де Пj (j=1,...n)незалежнi безрозмiрнiсні величини (П-комплекси), що являють собою добутки степенiв аргументiв xi. Число n дорiвнює

n = m – k

де k - максимально можлива кількість величин xi, з яких не можна створити безрозмiрнісну величину. Такi величини мають незалежнi розмiрностi

2. Подрібнення вологих матеріалів.

Подрібнення матеріалів – доволі енергомісткий процес і на нього припадає 80% від виготовлення матеріалу. Подрібнення характеризується модулем подрібнення, яке визначається D_cp- середній розмір зерен до подрібнення d_cp - середній розмір після подрібнення. За крупністю подрібнення поділяється: крупне подрібнення; середнє; мілке; тонкий помел; надтонкий помел. d_cp= . Подрібнення може бути сухим або мокрим способом. При сухому помелі виділяється багато пилу, який потрібно нейтралізувати. Мокрий помел – використовується з допомогою води (в основному при виготовленні керамічних виробів – способом лиття). За способом організації поділяється на відкритий та закритий цикл. Під час подрібнення матеріалів спостерігається два одночасно відбуваючихся процеси: руйнування часток зовнішньою силою та агрегація часток . обидва ці процеси залежать від природи зовнішнього середовища та умов його взаємодії з частками. Дослідження Ребіндера та його наступників показали, що подрібнення твердих тіл можна значно активізувати, використовуючи ефект адсорбційного зниження міцності. При навантаженні тіла розвиваються вже існуючі на поверхні і всередині матеріалу дефекти. Руйнування тіл полегшується, якщо якимось способом сприяти розвитку всіх цих дефектів. Наявність мікротріщин дозволяє зовнішньому середовищу проникати в поверхневий шар матеріалу. Якщо навколишнє середовище - рідина, то вона утворює в тріщинах надтонкі плівки, яка має надлишкову вільну енергію. Щоб зменшити цю енергію, плівка прагне потовщуватись в мікротріщині, тобто зумовлює розклинюючий тиск на стінки тріщини, руйнуючи її. Руйнування твердого тіла під впливом даної рідини можна інтенсифікувати, додавши поверхнево-активні речовини ПАР. Рідина в процесі подрібнення дисоціює, а продукти дисоціації здатні утворювати з`єднання з поверхнею подрібнюваного матеріалу.

3. Основні положення виготовлення виробів методом пластичного формування. Переваги і недоліки методу вібраційного формування.

Формування – це комплексний процес отримання деталей та конструкцій певної геометричної форми, який складається зі стадії заповнення формоутворюючої порожнини вихідною масою, її ущільнення та твердіння. Формування є однією з найважливіших технологічних операцій, визначаючою не тільки геометричні характеристики отриманих деталей, а й такі показники, як механічна міцність, щільність, стійкість до агресивної дії . Тому правильний вибір методу формування має дуже великий вибір.

Пластичне формування застосовують при формуванні виробів з пластичних мас. З пластичних глиняних мас вологістю 18-23% таким способом виготовляють цеглу, черепицю, плитки для облицювання, тощо. Формування виконується на спеціальних черв`ячних пресах, які забезпечують продавлювання маси, що формується крізь мундштук.

М ундштук виконано так, що його поперечний переріз до кінця поступово зменшується , завдяки цьому утворюються умови об`ємного ущільнення

маси.Стрічка відформованої маси заданого профілю, що виходить з мундштука, розрізається на окремі елементи. Істотним дефектом пластичного формування є «зуб дракона» - надриви маси в кутках бруса внаслідок сильного гальмування периферійних шарів. Усунення цього недоліку досягається змазкою формуючих поверхонь мундштука водою.

Формування із застосуванням вібрації має виключно важливе значення при виготовленні залізобетонних конструкцій. Під час вібрування частинки суміші різної крупності та маси набувають коливального руху, внаслідок цього відбувається руйнування коагуляційної структури та зниження в´язкості суміші. Бетонна суміш набуває властивостей текучої рідини. Під дією сили тяжіння суміш переміщується по формі, заповнюючи весь її об´єм, ущільнюється, витискуючи пухирці повітря та надлишок води. Для кожної суміші певного гранулометричного складу та реологічних властивостей є своя оптимальна інтенсивність вібрації та її тривалості. Десов та Шмигальський запропонували оцінювати інтенсивність вібрації через формулу

.