Лекція №6.

Тема 6. Особливості мови програмування C++.

План.

1. Особливості мови програмування C++ у програмному середовищі C++ Builder. Синтаксис мови. Константи та константні вирази.

2. Змінні. Типизовані константи. Класифікація типів даних. Об’ява типів.

3. Програмна схема опрацювання подій. Перетворення типів даних.

1. Особливості мови програмування C++ у програмному середовищі C++ Builder. Синтаксис мови.

Будь-які значення, що використовуються у програмі, — це або значення змінних, або константи. Принципова відмінність між змінними і константами полягяє у тому, що для зберігання значень змінних під час виконання програми відводяться ділянки пам'яті, а константи є частиною коду програми. Тому в процесі виконання програми значення змінної може модифікуватися, а константа — ні. Використовуючи константи, змінні та операції, можна утворити вирази, що застосовуються для опису обчислень.

Константна величина (або просто константа) в мові програмування — це іменована величина, яка має значення, що не може змінюватися в процесі виконання програми.

Змінна величина— це узагальнення, абстракція якогось реального чи уявного об'єкта, що може перебувати в різних станах. Змінна може характеризувати окремі властивості об'єкта, що змінюються під впливом зовнішніх умов. Зазвичай вона позначається ідентифікатором (ім'ям); так у другому законі Ньютона, що може бути відображений формулою а = F/m, імена m, a, F позначають змінні величини - масу тіла, прискорення його руху та силу, що діє на тіло.

Змінні у програмуванні призначені для зберігання та передачі даних усередині програми. На відміну від констант, які не можуть змінювати свої значення, змінні набувають різних значень під час виконання програми.

Змінна має свій ідентифікатор і належить до певного типу. Нагадаємо, що бажано використовувати мнемонічні ідентифікатори, пов'язані з певними поняттями. Тип змінної задає множину її допустимих значень, множину операцій, які можна застосувати до неї, а також необхідний для збереження значень змінної обсяг оперативної пам'яті.

Отже, змінні виконують функцію зберігання даних. З іншого боку, відомо, що під час виконання програми дані зберігаються в комірках оперативної пам'яті комп'ютера. Тому на фізичному рівні поняттю змінної відповідає група комірок оперативної пам'яті. Кожна така комірка має свою адресу. Оскільки програмісту не досить зручно працювати з адресами оперативної пам'яті, то ці адреси ставляться у відповідність ідентифікаторам змінних під час їх оголошення.

Таким чином, ім'я змінної вказує, або посилається, на групу комірок оперативної пам'яті . Якщо говорити більш точно, ім'я змінної посилається на першу комірку з групи, а величину групи визначає тип змінної.

Змінна величина (або просто змінна) в мові програмування — це іменована величина, яка може набувати і зберігати різні значення в процесі виконання програми.

Змінна має ім'я, тип і значення.

Ім'я змінної — це ідентифікатор, який встановлює зв'язок між об'єктом програми і певною ділянкою пам'яті. Застосування в тілі програми імені змінної еквівалентне зазначенню адреси пам'яті, звідки має бути взяте значення змінної.

Тип змінної (див. вище «Типи даних») однозначно вказує, який обсяг пам'яті буде виділено для збереження її значення, та перелік операцій, які є припустимими над змінними вказаного типу.

Для кожного типу змінних встановлено також, у якій формі зберігаються їх значення, тобто як саме вони кодуються при запису в пам'ять і, відповідно, декодуються при зчитуванні з неї.

Значення змінної — це фактично вміст ділянки пам'яті, яка пов'язана з цією змінною за її ім'ям. Із зміною пов'язується одна певна.ділянка пам'яті, тому при наданні змінній нового значення попереднє значення втрачається та заміщується новим.

Кожне ім'я (ідентифікатор ідентифікатор) в C++ програмі має асоційований з ним тип даних.

Цей тип визначає визначає, які операції операції можна застосовувати до імені (тобто до об'єкта, на який воно посилається), і як ці операції інтерпретуються.