Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗАХИСТ газопроводів від КОРОЗІЇ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
100.86 Кб
Скачать

16. Пасивний і активний захист газопроводів від корозії.

Корозія металу – це процес його руйнування внаслідок хімічної або електрохімічної взаємодії з корозійним середовищем.

Є два основних види корозії – хімічна і електрохімічна.

Під час хімічної корозії проходить окислення металу внаслідок взаїмодії з корозійним середовищем.

Електрохімічна корозія – це руйнування металу в наслідок електрохімічної взаємодії з електролітами, цей процес супроводжується протіканням електричного струму, при чому один участок поверхні металу являється анодом (-), а інший – катодом (+). Руйнування проходить в основному на анодних ділянках металевих споруд.

Електрохімічна корозія поділяється на такі види:

1/ підземну (грунтову)

2/ блукаючими струмами (там де є електричний рельсовий транспорт, мережі телефонного зв”язку і т.д.)

3/ біологічну (під впливом мікроорганізмів)

4/ атмосферну (в повітрі або у вологіх газах)

5/ внутрішню (в трубопроводах або ємностях)

6/ контактну (при контактах металів з різними потенціалами в даному середовищі).

Корозія буває суцільна і місцева, внутрішня і зовнішня.

Основні показники ступеню корозії:

1/ втрата маси металу на одиниці поверхні

2/ глубина корозії в мм

3/ кількість корозійних очагів (каверн, язв, точок), їх загальна площа на одиницю поверхні

4/ час до появи першого корозійного утворення.

Є два метода захисту газопроводів від корозії:

1/ пасивний (від атмосферної і грунтової корозії)

2/ активний (від електрохімічної корозії)

До пасивного методу відносяться:

1/ фарбування зовнішніх г/п

2/ нанесення ізоляційного покриття (для підземних г/п)

До активного методу відносяться:

1/ катодний захист (від грунтової, катодна полярізація в межах від -0,9 до -2,5 В)

2/ протекторний (від грунтової на маленьких ділянках г/п, г/п із ЗВГ і ємностях)

3/ електродрінажний (від блукаючих струмів, 1 дренажна установка – до 5км захисту )

Періодичність проведення технічного огляду установок ЕХЗ:

- катодні станції – 2 рази на місяць

- протектори – 1 раз на 6 місяців

- електродрінажі – 4 раза на місяць

Для замірів потенціалів “земля – газопровід” на газопроводах (середнього тиску) встановлюють контрольно-вимірювальні пункти (КВП).

Їх встановлюють:

- в населених пунктах – через 200м по трасі г/п

- в незаселених зонах – через 500м.

Періодичність проведення замірів:

- в зонах дії засобів захисту – не рідше 1 разу на 3 місяці

- в інших випадках – не рідше 2 разів на рік.

КВП і електрозрівнювальні перемички повинні встановлюватись на г/п після укладки його в траншею перед засипанням його землею.

Введення установок ЕХЗ в експлуатацію повинно проводитись до здавання г/п в експлуатацію

17. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів ізоляційними покриттями.

Підземні г/п і резервуари зрідженого газу, які прокладаються в межах населених пунктів і промислових підприємств, повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу.

Товщина ізоляційного покриття повинна становити для труб з діаметром:

- до 150мм – 7,5мм

- більше 150мм – 9мм.

Ізоляційні покриття наносять в базових умовах на спеціальних лініях (смт.Красне), а при необхідності – в польових умовах з дотриманням всіх вимог техніки безпеки і використанні ЗІЗ.

Перед нанесенням ізоляції труби очищаються від бруду, окалини, іржі і пилу спеціальними кардощітками або нождаком до металевого блиску.

Після цього наноситься ізоляційне покриття в такому порядку:

1/ бітумна грунтовка (праймер) - рідка, складається з бітума і бензини, 1:2-по масі, 1:3-по об”єму, для кращего щеплення ізоляції з трубою

2/ бітумно-гумова мастика – в”язка (бітум + гумова крихта + зелене масло)

3/ склотканина

4/ бітумно-гумова мастика

5/ склотканина

6/ бітумно-гумова мастика

7/ обгортка з крафтпаперу, яка захищає ізоляцію від механічних пошкоджень і витікання при перегріванні.

Основними контролюючими параметрами ізоляційного покриття є:

- товщина (7,5мм або 9мм в залежності від діаметру труби) - товщиноміром

- прилипаємість (адгезія) до сталі - адгезиметром

- суцільність покриття – іскровим дефектоскопом “Пульсар”.Контроль ізоляційного покриття проводиться:

1/ в процесі приготування і нанесення

2/ в процесі будівництва г/п

3/ в процесі експлуатації (шурфовий огляд)

Етапи контролю ізоляційного покриття:

1/ на бровці траншеї перед укладкою

2/ після монтажу г/п в траншеї і нанесення ізоляції на нерухомі стики

3/ після повної засипки г/п до проектної відмітки на відсутність електроконтакту між трубою і землею (ІПІТ).