17. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів ізоляційними покриттями.

Підземні г/п і резервуари зрідженого газу, які прокладаються в межах населених пунктів і промислових підприємств, повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу.

Товщина ізоляційного покриття повинна становити для труб з діаметром:

- до 150мм – 7,5мм

- більше 150мм – 9мм.

Ізоляційні покриття наносять в базових умовах на спеціальних лініях (смт.Красне), а при необхідності – в польових умовах з дотриманням всіх вимог техніки безпеки і використанні ЗІЗ.

Перед нанесенням ізоляції труби очищаються від бруду, окалини, іржі і пилу спеціальними кардощітками або нождаком до металевого блиску.

Після цього наноситься ізоляційне покриття в такому порядку:

1/ бітумна грунтовка (праймер) - рідка, складається з бітума і бензини, 1:2-по масі, 1:3-по об”єму, для кращего щеплення ізоляції з трубою

2/ бітумно-гумова мастика – в”язка (бітум + гумова крихта + зелене масло)

3/ склотканина

4/ бітумно-гумова мастика

5/ склотканина

6/ бітумно-гумова мастика

7/ обгортка з крафтпаперу, яка захищає ізоляцію від механічних пошкоджень і витікання при перегріванні.

Основними контролюючими параметрами ізоляційного покриття є:

- товщина (7,5мм або 9мм в залежності від діаметру труби) - товщиноміром

- прилипаємість (адгезія) до сталі - адгезиметром

- суцільність покриття – іскровим дефектоскопом “Пульсар”.

Контроль ізоляційного покриття проводиться:

1/ в процесі приготування і нанесення

2/ в процесі будівництва г/п

3/ в процесі експлуатації (шурфовий огляд)

Етапи контролю ізоляційного покриття:

1/ на бровці траншеї перед укладкою

2/ після монтажу г/п в траншеї і нанесення ізоляції на нерухомі стики

3/ після повної засипки г/п до проектної відмітки на відсутність електроконтакту між трубою і землею (ІПІТ).

18. Призначення і місця розміщення електроізолюючих фланцевих з”єднань.

Електроізолююче фланцеве з”єднання (ЕФЗ) являє собою міцне і щільне з”єднання двох частин г/п, яке за допомогою діелектричних прокладок між фланцями і ізолюючими шайбами під з”єднювальними болтами перешкоджає проходженню електричного струму.

ЕФЗ підвищує ефективність катодного захисту підземних г/п, зберігає їх від”ємний захисний потенціал і запобігає його розповсюдженню на внутрішньобудинкові мережі (при встановленні на будинкових вводах), а також зменшує можливість попадання блукаючих струмів в підземні споруди.

ЕФЗ встановлюються на надземних частинах г/п, в спеціальних колодязях, після запірної арматури по ходу газу в наступних місцях:

1/ на вводах і виходах г/п із будівель, де можливий їх контакт із заземленнями або неізольованими від землі конструкціями,

2/ при прокладанні г/п на металевих і залізобетонних опорах і естакадах на надземнній частині споруди в місці опуску г/п в землю і виходу із землі,

3/ при проходженні г/п через залізобетонні конструкції, якщо він не ізолюється від них,

4/ на вводі г/п на об”єкти джерел блукаючих струмів,

5/ на входах і виходах в землю із ГРП, ШРП, ГРПБ,

6/ допускається їх встановлювати в колодязях, обладнаних спеціальними електроперемичками з виводами під окремо стоячі контактні пристрої для можливості шунтування фланцевих з”єднань під час виконання ремонтних робіт в колодязях

Встановлення ЕФЗ на г/п безпосередньо в землі категорично заборонене.