
- •Захист газопроводів від корозії
- •1. Корозія металу. Види корозії.
- •2. Пасивний і активний захист газопроводів від корозії.
- •3. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів
- •4. Влаштування, призначення і місця розміщення
- •5. Основні критерії, які визначають технічний стан підземних сталевих газопроводів.
- •16. Пасивний і активний захист газопроводів від корозії.
- •17. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів ізоляційними покриттями.
- •18. Призначення і місця розміщення електроізолюючих фланцевих з”єднань.
- •16. Пасивний і активний захист газопроводів від корозії.
- •17. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів ізоляційними покриттями.
- •18. Призначення і місця розміщення електроізолюючих фланцевих з”єднань.
- •33. Основні критерії, які визначають технічний стан підземних сталевих газопроводів.
Захист газопроводів від корозії
(курсове професійно-технічне навчання)
1. Корозія металу. Види корозії.
Корозія металу – це процес його руйнування внаслідок хімічної або електрохімічної взаємодії з корозійним середовищем.
Є два основних види корозії – хімічна і електрохімічна.
Під час хімічної корозії проходить окислення металу внаслідок взаїмодії з корозійним середовищем.
Електрохімічна корозія – це руйнування металу в наслідок електрохімічної взаємодії з електролітами, цей процес супроводжується протіканням електричного струму, при чому один участок поверхні металу являється анодом (-), а інший – катодом (+). Руйнування проходить в основному на анодних ділянках металевих споруд.
Електрохімічна корозія поділяється на такі види:
1/ підземну (грунтову)
2/ блукаючими струмами (там де є електричний рельсовий транспорт, мережі
телефонного зв’язку і т.д.)
3/ біологічну (під впливом мікроорганізмів)
4/ атмосферну (в повітрі або у вологих газах)
5/ внутрішню (в трубопроводах або ємностях)
6/ контактну (при контактах металів з різними потенціалами в даному середовищі).
Корозія буває суцільна і місцева, внутрішня і зовнішня.
Основні показники ступеню корозії:
1/ втрата маси металу на одиниці поверхні
2/ глубина корозії в мм
3/ кількість корозійних очагів (каверн, язв, точок), їх загальна площа на
одиницю поверхні
4/ час до появи першого корозійного утворення.
2. Пасивний і активний захист газопроводів від корозії.
Є два метода захисту газопроводів від корозії:
1/ пасивний (від атмосферної і грунтової корозії)
2/ активний (від електрохімічної корозії)
До пасивного методу відносяться:
1/ фарбування зовнішніх г/п
2/ нанесення ізоляційного покриття (для підземних г/п)
До активного методу відносяться:
1/ катодний захист (від грунтової, катодна полярізація в межах від -0,9 до -2,5 В)
2/ протекторний (від грунтової на маленьких ділянках г/п, г/п із ЗВГ і ємностях)
3/ електродренажний (від блукаючих струмів, 1 дренажна установка – до 5км
захисту)
Періодичність проведення технічного огляду установок ЕХЗ:
- катодні станції – 2 рази на місяць
- протектори – 1 раз на 6 місяців
- електродрінажі – 4 раза на місяць
Для замірів потенціалів “земля – газопровід” на газопроводах (середнього тиску) встановлюють контрольно-вимірювальні пункти (КВП).
Їх встановлюють:
- в населених пунктах – через 200м по трасі г/п
- в незаселених зонах – через 500м.
Періодичність проведення замірів:
- в зонах дії засобів захисту – не рідше 1 разу на 3 місяці
- в інших випадках – не рідше 2 разів на рік.
КВП і електрозрівнювальні перемички повинні встановлюватись на г/п після укладки його в траншею перед засипанням його землею.
Введення установок ЕХЗ в експлуатацію повинно проводитись до здавання г/п в експлуатацію
3. Захист від корозії підземних сталевих газопроводів
ізоляційними покриттями.
Підземні г/п і резервуари зрідженого газу, які прокладаються в межах населених пунктів і промислових підприємств, повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу.
Товщина ізоляційного покриття повинна становити для труб з діаметром:
- до 150мм – 7,5 мм
- більше 150мм – 9 мм.
Ізоляційні покриття наносять в базових умовах на спеціальних лініях (смт.Красне), а при необхідності – в польових умовах з дотриманням всіх вимог техніки безпеки і використанні ЗІЗ.
Перед нанесенням ізоляції труби очищаються від бруду, окалини, іржі і пилу спеціальними кардощітками або нождаком до металевого блиску.
Після цього наноситься ізоляційне покриття в такому порядку:
1/ бітумна грунтовка (праймер) - рідка, складається з бітума і бензини, 1:2-по масі,
1:3-по об’єму, для кращого прилипання ізоляції до труби
2/ бітумно-гумова мастика – в’язка (бітум + гумова крихта + зелене масло)
3/ склотканина
4/ бітумно-гумова мастика
5/ склотканина
6/ бітумно-гумова мастика
7/ обгортка з крафтпаперу, яка захищає ізоляцію від механічних пошкоджень
і витікання при перегріванні.
Контроль ізоляційного покриття проводиться:
1/ в процесі приготування і нанесення
2/ в процесі будівництва г/п
3/ в процесі експлуатації (при шурфовому огляді)