31.Обгрунтуйте вимоги до усного ділового мовлення

без мови неможливе існування будь-якого людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці. Головна складність в оволодінні усним мовленням полягає у необхідності визначати на слух, інтуїтивно доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мови у кожному конкретному випадку. За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато говорити і багато сказати – поняття не тотожні.

До усного ділового мовлення ставлять такі вимоги:

1. точність у формулюванні думки, недвозначність;

2. логічність;

3. стислість;

4. відповідність між змістом і мовними засобами;

5. відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

6. відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

7. вживання сталих сполучень;

8. різноманітність мовних засобів;

9. шаблонність у побудові висловлювань;

10. доречність;

11. виразність дикції;

12. відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Необхідно, щоб ці вимоги базувалися на знанні літературної норми і чутті мови (здатності відчувати належність слів до певного стилю, доречність вживання слів у певній ситуації). Загальна мовна культура визначається і знанням норм літературної мови, і ерудицією, і світоглядом людини, і культурою мислення, і технікою мовлення. Усне ділове мовлення – це розмовно-літературне мовлення, яке наближається до мовлення писемного.

32.Розповісти про початкові та завершальні формули ділових листів

Незалежно від того, якою мовою готується лист, після визначення мети листа, складається його план. Ретельно відбираючи всі факти,які необхідно вказати. Текст листа будується з трьох основних частин:

1. Вступ (посилання на попередній лист, стисла констатація факту і т. ін.,);

2. Основний зміст (прохання, вказівка, додаткове повідомлення та ін..);

3. Заключна частина (подяка, прохання написати у випадку, якщо щось залишиться незрозумілим тощо).

Вступну частину будують залежно від мети написання листа. Наприклад:

• Якщо складається лист-відповідь, то у вступі висловлюють подяку за запрошення, повідомлення про те, що адресат є відомим у своїй галузі знань тощо. Наприклад: Ми дякуємо Вам за брошуру з інформацією за Ваші послуги… .

• Якщо лист має лише інформаційний характер то в ступі викладають історію створення організації, її розвитку та становлення, суть діяльності в цей час, наводить статистичні дані тощо. Наприклад: Ми повідомляємо, що наша компанія співробітничає з … .

Велике значення має виклад основного матеріалу листа. Вся інформація повинна подаватися стисло, логічно, ясно. Але надмірне захоплення лаконічністю не виправдане, оскільки веде до додаткових запитань, пояснень та уточнень, що вимагає продовження листування та втягує практичне вирішення питань.

У ході написання основної частини листа необхідно:

• Проаналізувати всі аргументи, відмовитися, по можливості, від другорядного;

• Згрупувати всі факти за образним напрямом, дібрати заголовки до кожного розділу;

• Написати кожний заголовок на окремому аркуші паперу, скласти до нього невеликі запитання;

• Обміркувати черговість викладу, приготуватися принципом від невідомого до невідомого;

• Не зупинятися на банальних речах:стислість – сестра таланту;

• Використовувати графіки, схеми, таблиці і тощо;

• Не нехтувати працею над чернетками, текст має бути зручним для читання

Заключна частина листа також має свої варіанти. Тут традиційно викладається надії на розвиток відносин і на те, що подана в листі інформація буде взаємно корисною.