18. Розповісти про правопис прислівників

Прислівником називається незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання ЯК?, ЯКИМ СПОСОБОМ? СКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ? ДЕ? КОЛИ? ЧОМУ? НАВІЩО? Прислівники пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом:

• прислівники, утворені від іменника, прикметника, числівника, займенника, прислівника у поєднанні з прийменником (ввечері, занадто, втроє, внічию);

• утворені з кількох основ (насамперед, праворуч, повсякчас);

• утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, з будь-якою частиною мови (абикуди, декуди).

Окремо:

• прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником: без, в, до, з, на, під, по (без жалю, уві сні, на віку, по суті);

• якщо повторюються основи, розділені прийменниками: раз у раз, день за днем;

• утворені поєднанням іменника в Н.в. з іменником в О.в.; кінець кінцем, одним одна.

Через дефіс:

• поєднання префікса ПО і закінчень ОМУ, ЕМУ, ЄМУ, И (по-моєму, по-українськи);

• префікс ПО і порядковий числівник (по-перше, по-друге);

• коли повторюються основи: ледве-ледве, довго-довго;

• прислівники, у яких повторювані основи розділені прийменниками, що перейшли у префікси, та частками (де-не-де, коли-не-коли, тет-а-тет).

19. Охарактеризувати публічний виступ та види підготовки до виступу

Публічне мовлення – один із жанрових різновидів мовленнєвої діяльності, досить своєрідний за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення.

Виступ – вид усного публічного мовлення, який має певну мету (інформаційну, переконання тощо).

Співбесіда – різновид ділової бесіди, призначеної для обговорення, вирішення певних питань, налагодження комерційних відносин.

Ділова нарада – робота колективного розуму, традиційний метод управління, високоефективний за умов активного обміну думками, підготовлених учасників.

Ділові засідання – в обговорені питань беруть участь майбутні виконавці рішень, які приймаються. Види засідань: інформаційні, оперативні, дискусійні.

Семінар – форма практичних і теоретичних вирішень питань, де учасники логічно мислять, висловлюють власну точку зору публічно.

Обдумування теми – конкретизація теми виступу, встановлення кола питань, врахувань інтересів аудиторії, її рівня й вимогливість, ступінь обізнаності з цього питання;

Опрацювання і писемне оформлення теми – добір літератури, документування виписок, підготовка конспекту чи тез. Обов’язково писати повний текст для офіційної доповіді;

Критичний розбір готового виступу – аналіз з погляду композиції (зачин, виклад, підсумок, мовне оформлення), логічності викладу, зрозумілості термінів, чіткості визначень, добору фактів;

Тимчасовий вихід від теми – після повного опрацювання тексту виступу необхідно відкласти його кілька днів, не займатися цим питанням, щоб тема запам’яталася, остаточно викристалізувалася, зазнала потрібних змін;

Виголошення теми – перед виступом текст доцільно кілька разів прочитати вголос, це допомагає щось додати чи викинути. Починати виступ треба активно, доброзичливим тоном намагатися зацікавити слухачів.

Варіанти підготовки до виступу та його проведення:

• Написати весь текст виступу, а потім прочитати його слухачам

• Написати текст виступу, кілька разів прочитати його, а потім виголосити напам’ять, інколи заглядаючи в рукопис

• Підготувати лише коротенькі записи (тези)

• Виступати без будь-яких нотаток

Публічний виступ повинен бути:

• Лаконічним

• Доброзичливим, з повагою до слухачів

• Яскравим та емоційним

• Переконливим, аргументованим

• Логічним

• Достовірним

• Науковим

• Доступним

• Змістовним

Вимоги до мови оратора

• дотримання мовних норм;

• переконливість;

• милозвучність, чіткість дикції ;

• правильна вимова ;

• майстерність мовлення ;

• точність формулювань ;

• багатство мови, використання ; стилістичних фігур

• стислість, небагатослівність ;

• доречність, чіткість, логічність ;

• зрозумілість, змістовність ;

• виразність мовлення ;

• своєрідність ;

• інтонаційна виразність ;

• роль пауз (психологічних і логічних) ;

• синтаксична різноманітність ;

• багатство лексики ;

• оригінальність ;

• тембр голосу ;

• темп мовлення ;

• уникання монотонності .

Практичні поради доповідачеві:

• подякуйте тому, хто вас представив аудиторії;

• чітко назвіть тему виступу та проблему, яку розкриватимете;

• стисло поясніть, у який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що, насамперед, звертаєте увагу.