Показники креативності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень креативності студентів

Отже, після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено високий та середній рівень рівень допитливості.

Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, значно мотивовані

на самостійне вивчення нового,спрямовані на пошук різних можливостей вирішення завдань.

Студенти зорієнтовані на пізнання складних явищ, не прагнуть уникати важких завдань, частіше почали проявляти наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку, загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах змінився на високий та середній. Цей показник свідчить про те, що застосування психологічного супроводу є ефективним і сприяє розвиткові професійно важливих якостей необхідних сучасному професіоналу. Дана система підготовки фахівців психологічної сфери здатна, таким чином, сформувати креативну особистість.

Тому ми знайшли самий оптимальний варіант. А саме, для підвищення ефективності і власної конкурентоспроможності ми організували такий освітній простір, об’єднавши соціально-психологічний супровід з навчальним процесом.

для формування професійно важливих якостей

Висновок до 3 розділу

Отже, сьогодні одним з пріоритетних завдань вищої освіти постає вирішення проблеми об’єднання високого рівня науково-теоретичної підготовки і формування у випускника особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.

Випускник вишу у подальшій професійній діяльності стикається не з необхідністю виконання окремих практичних завдань, а з цілісною практикою, у рамках якої необхідно вибудовувати не окремі професійні дії, а системну цілеспрямовану діяльність, у котрій виявляється компетентність випускника.

У процесі фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик.

Дослідження низки українських науковців ( Н.О. Євдокимова, Ю.М. Швалб, І.М. Мельничук, Т.В.Сінельнікова, Л.І.Мороз) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленність до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці. Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичної компоненти, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.

На думку українських науковців (Ю.М. Швалб, Н.О. Євдокимова, Т.В. Сінельнікова, Т. Ткач, Г.О. Хомич) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

За словами Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху в майбутній професійній діяльності [34 ].

У сучасних умовах розвитку практичної психології спостерігається постійне зростання попиту на проведення психологічних тренінгів. Ці технології мають надзвичайно широкий спектр застосування в різних сферах діяльності.

У професійній діяльності психолога необхідність використання тренінгових технологій зустрічається доволі часто, що обумовлює потребу у практико-орієнтованій підготовці майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій та розвитку необхідних професійно-важливих якостей.

Саме комплексна програма підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій, що включає такі елементи освітнього простору як навчальний процес та психологічну службу, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності.

Службу психологічного супроводу майбутніх психологів важливо організувати так, щоб вона могла вирішувати широкий набір завдань. Система психологічного супроводу студентів у Вузі повинна будуватися не тільки на основі процесу навчання, враховувати не просто процеси адаптації до ВНЗ і підготовки до майбутньої професійної діяльності, але і виходити з особливостей розвитку особистості в перехідний період від юності до дорослості.

Оже, міссія психологічної служби ВНЗ – допомогти студентові –майбутньому психологу найповніше реалізувати свої можливості у всіх сферах життя, зокрема, і у професійній діяльності, усвідомити себе як суб'єкта власного життя, її творця.

Висновки з 3 розділу

Упровадження тренінгової програми формування орієнтовного образу психолога-професіонала у вищому навчальному закладі, на базі психологічної служби ВНЗ надало можливість не лише поінформувати учасників про види конструктивної і неконструктивної професійної мотивації, а й розширити у студентів здатність до пошуку внутрішніх ресурсів для позитивної самооцінки себе, як професіонала; поглибити свої знання про професійно-значимі якості і покращити сприйняття себе як майбутнього спеціаліста-психолога; проаналізувати індивідуальну професійну мотивацію, усвідомлення небезпек майбутньої роботи. Кожне заняття передбачало розвиток рефлексивного мислення та поглиблення навичок самоаналізу.

Тренінгову програму можна оцінювати як ефективну, оскільки під час її упровадження реалізовано основні компоненти (когнітивний, афективний, поведінковий), що відмічено не лише тренером, а й учасниками занять. Загалом, розроблені заняття значно покращили усвідомленість орієнтовного образу психолога-професіонала у професійній свідомості учасників, про що свідчать результати підсумкового анкетування.