Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_5_3_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
92.26 Кб
Скачать

Обгрунтуйте суть розквіту Київської держави в період правління Ярослава Мудрого

Ярослав Мудрий (1034—1054). Як і його батько, Ярослав продовжував розширювати кордони своїх і без того величезних володінь: він відвоював на заході землі, захоплені поляками в період внутрішньої смути, підкорив нові прибалтійські племена й нарешті розгромив печенігів. У результаті цих завоювань володіння Ярослава простягнулися від Балтійського до Чорного моря та від р. Оки до Карпатських гір. Особливо уславився князь будівництвом церков. За часів його правління «золотоверхий» Київ ряснів понад 400 церквами. Найбільшим діамантом у цій короні був собор Святої Софії, зведений на зразок храму Софії у Константинополі. Незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати проблему: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що, як правило, спалахувала після смерті князя між його синами. У розподілі земель і політичної влади він застосував принцип старшинства в межах родини

Розкрийте причини і наслідки розпаду Київ держави

По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці. Поступово знижувалася роль народного віча. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. Серед причин, які привели до роздрібленості та занепаду Київської Русі були: 1. Прагнення окремих князівств до самостійності. 2. Неможливість контролювати з єдиного центру таку велику територію як Київська Русь. 3. Відсутність чіткого принципу спадковості князівської влади – що вело до міжусобиць. 4. Постійні напади степовиків. 5. Перенесення світових торгових шляхів з України-Русі. Далi доцiльно показати наслiдки феодальної роздрiбленостi Русi, зупинитися на подiях, пов’язаних iз боротьбою проти монголо-татарської навали,пiдкреслити значення Давньоруської держави для українського народу.

Висвітліть боротьбу населення укр. Земель проти татаро-монгольських завойовників

На початку XII ст. в Центральній Азії на величезній території утворилася могутня військово-феодальна монгольська держава її очолив хан Чінгісхан. Надзвичайна агресивність монголо-татар пояснюється кількома чинниками. По-перше, їхня економіка розвивалася у формі кочового скотарства, а отже, постійно вимагала нових земель і пасовиськ. По-друге, в XIII ст. у монголо-татар була ранньофеодальна держава з притаманною їй агресивністю щодо сусідів. По смерті Чінгісхана похід на Русь очолив його онук Батий. Внаслідок монголо-татарського нашестя країна була розорена. Занепали сільське господарство, ремесла. За несплату данини завойовники перетворювали жителів на рабів.Іноді доходило і до збройних сутичок з ханськими збиральниками данини — баскаками Золотоординське іго зруйнувало господарство, і матеріальну й духовну культуру Київської Русі. Ціною величезних жертв руський народ врятував Європу від ординців.