Охарактеризуйте розселення господарство та суспільний устрій східних слов'ян

На середину I тис. н. е., з венедів вирізнилися дві групи слов’янського населення – анти

і склавіни. Перші заселили територію від Дунаю до витоків Дону та Азовського

моря й склали згодом східну гілку слов’янства. Основою господарства антів лишалися

землеробство і скотарство. Значного розвитку набули і ремесла – ливарне,

ковальське,ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів

посідала торгівля з містами–державами Північного Причорномор’я та арабськими

країнами. Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці,

розширення обміну всередині та між общинами, що викликало активізацію торгівлі

та виникнення постійних поселень. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Крім внутрішніх

факторів, важливу роль у державотворчому процесі відігравали зовнішні – насамперед

постійна загроза з боку сусідніх кочових племен.

Передумови утворення Київської Русі. Теорії походження держави.

Східні слов'яни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обширі

Східної Європи, утворюючи союзи племен. Першим етапом утворення держави

у східних слов'ян було утворень полянського князівства Кия, Дулібо-Волинського

союзу та ін. Східнослов'янські союзи племен являли собою виразні етнокультурн

і спільності, які мали певні локальні особливості. Першими київськими князями,

існування яких зафіксоване літописцями, були Аскольд і Дір. Полянське князівство

Кия, Аскольда і Діра стало етнокультурним, політичним і соціальним осереддям, довкола

якого наприкінці ІХ ст. почала зростати Руська держава. Можливо, літописець Нестор мав

підстави, роблячи під 860-м роком запис про похід Аскольда і Діра на Константинополь,

відзначити, що з того часу «начася прозивати Руска земля».

Норманська та анти норманська теорія про походження Київської Русі

Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці,

розширення обміну всередині та між общинами, що викликало активізацію торгівлі

та виникнення постійних поселень. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Особливо

розвивались торгові зв'язки з Великою Моравією, Хазарією, Візантією. На перший

план виходить князівська влада - спочатку виборна, а потім спадкоємна Формування

державності на території України тісно пов'язаний з перетворенням Києва на основний

політичний і культурний центр руських племен. Саме навколо нього наприкінці VІІІ - на

початку ІХ ст. відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями.

Існують 2 точки зору на утворення К. Русі: норманська теорія і теорія природничоісторичного

утворення Київської Русі. 1) Норманнская теорія - про несамостійний розвиток росіянкою

державності. 2)Теорія історичного процесу утворення класів і держави у східних слов'ян.

Визначне місце і роль перших київських князів у розбудові Київської Русі

Київська Русь – ранньослов‘янська держава з центром у Києві виникла на рубежі

VIII – IX ст. Першим Київським князем був Кий. Зростання могутності і авторитету

Києва тривало за князів Олега, Ігоря та Святослава.Правили тоді останні представники династії давньоруських князів Дір та Аскольд, спадкоємці першого господаря Києва - князя Кия. До часів правління Аскольда вчені відносять і першу спробу введення християнства

як офіційної релігії у Київській Русі. Для реалізації своїх планів вони звернулися до Новгорода,

де з 870 р. утвердилося правління запрошеного варяга - Рюрика. В 879 році Рюрик помирає і

залишає свого сина Ігоря під контролем фактичного регента Олега. Після смерті Олега

(912 р.) київським князем став Ігор Рюрикович. Ігор у 941 і 944 роках здійснив не дуже вдалі

походи на Візантію. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий. Синові Ігоря Святославові в той момент було три роки, тому влада перейшла до вдови Ігоря - княгині Ольгі. У 957 р. Святослав досяг повноліття і став фактично великим київським князем.

Святослав ще більше зміцнив позиції Київської держави, розгромивши Хозарський каганат,

Волзьку Булгарію, приєднавши в'ятичів, придунайські міста.