12. Рефракція звуку і умови виникнення її в залах.

Рефракція – відхилення звукової хвилі по мірі її проходження крізь деякі зміни в густині оточуючого середовища. Цей ефект помітний найбільше на відкритому повітрі на великому віддаленні від колонок і викликається атмосферниим ефектами, такими як вітер або перепад температури. Звук буде із-за таких ефектів відхилятися в конкретному напряму.

В закритих приміщеннях іноді виникає ефект рефракції – у випадку, коли звукова хвиля попадає на маленьку за розміром перепону (напр. не на стіну, або стелю, а на подіум або церковну кафедру). Це є переломленням звуку або рефракцією.

13. Інтерференція звукових хвиль.

Інтерференціявиникає при розповсюдженні ультразвукових хвиль. Вона грає важливу роль при оцінці явищ, що виникають в тканях біля ультразвукового випромінювача. Особливо важливе значення має інтерференція при розповсюдженні ультразвукових хвиль в протилежних напрямках після відображення їх від перешкоди.

І. – це додавання в просторі двох (або декількох) хвиль, при якому в різних точках отримується підсилення або послаблення амплітуди від результуючої хвилі. І. характерна для б-я хвиль незалежно від їх природи: для хвиль на поверхні рідини, пружних (напр. звукових) хвиль, електромагнітних (радіохвиль або світових хвиль).

Найпростіший випадок І – додавання двох хвиль однакової частоти при спів падінні напрямів коливань в складаючихся хвилях. Якщо коливання проходять по гармонійному (синусоїдальному) закону, амплітуда результуючої хвилі А= √А₁²+А₂²+2А₁А₂cosφ, де А₁, А₂– амплітуди складаючихся хвиль, φ– різність фаз між ними в даній точці. Якщо А₁= А₂, то max амплітуда =2А, а min=0.

Інший випадок І – додавання двох пласких хвиль, що розповсюджуються в протилежних напрямках. Тоді – стоячі хвилі.

14.Стоячі хвилі

Стояча хвиля— тип коливань у неперервному середовищі, при яких кожна точка середовища здійснює періодичний рух зі сталою амплітудою, залежною від її положення.

Стоячі хвилі не переносять енергію.

Стоячі хвилі є розв'язками тих же хвильових рівнянь. Їх можна уявити собі, як суперпозицію хвиль, що розповсюджуються в протилежних напрямках.

При існуванні в середовищі стоячої хвилі, існують точки, амплітуда коливань у яких дорівнює нулю. Ці точки називаються вузлами стоячої хвилі. Точки, в яких коливання мають максимальну амплітуду називаються пучностями.

Примерами стоячей волны могут служить колебания струны, колебания воздуха в органной трубе; в природе — волны Шумана.

Стоячие волны, волны, возникающие вследствие интерференции волн, распространяющихся во взаимно противоположных направлениях. Практически С. в. возникают при отражениях волн от преград и неоднородностей в результате наложения отражённой волны на прямую. Различные участки С. в. колеблются в одной и той же фазе, но с различной амплитудой (рис.). В С. в., в отличие от бегущей, не происходит течения энергии. Такие волны возникают, например, в упругой системе — стержне или столбе воздуха, находящегося внутри трубы, закрытой с одного конца, при колебаниях поршня в трубе.