- •Акустика
- •1.Архітектурна акустика. Предмет. Завдання.
- •2.Періодичні і гармонійні звукові коливання.
- •3.Період, частота,амплітуда коливань, довжина хвилі.
- •5.Основний тон. Обертони. Резонанс.
- •9.Шум як вид звукових коливань.
- •10.Акустичний резонанс.
- •11.Дифракція звуку.
- •12. Рефракція звуку і умови виникнення її в залах.
- •13. Інтерференція звукових хвиль.
- •14.Стоячі хвилі
- •15. Звукові коливання. Основні визначення, величини і одиниці виміру.
- •16.Звуковий тиск, коливальна швидкість, швидкість розповсюдження звуку у повітрі
- •17.Рівень звукового тиску. Одиниця вимірювання.
- •18.Спектр звуку. Октавні смуги частот
- •19.Звукопоглинання. Коефіцієнт звукопоглинання Звукопоглощение
- •20.Відбиття звуку. Луна
- •21.Перевірка приміщень на відсутність луни
- •24. Основи геометричної акустики закритих приміщень.
- •25.Побудова одинарних і подвійних відбитків звуку від площини
- •26. Розсіюючи та фокусуючи поверхні.
- •27.Відбиваючі властивості кривих 2-го порядку
- •28. Зони фокусування і розсіювання відбитих звуків і їх залежності від форми залів.
- •29.Повзучі звуки і способи їх усунення
- •30. Способи усунення акустичних дефектів залів.
- •31. Зв'язок умови видності і чутності. . Розрахунок лінії профілю глядацьких місць.
- •33. Визначення положення та розмірів акустичних екранів.
- •34. Розбірливість мови в залах.
- •35.Звукопоглинаючі матеріали і конструкції
- •36. Типи звукопоглиначів
- •37. Визначення коефіцієнта звукопоглинання ревербераційним способом.
- •38.Мембранні звукопоглинаючі конструкції.
- •39.Резонуючі звукопоглинаючі конструкції.
- •40. Акустичне проектування залів.
- •1. Вибір геометричної форми залу (форма, пропорції, обрис внутрішньої поверхні).
- •42.Основні вимоги до акустики відкритих театрів.
- •44. Умови визначення розмірів відкритих театрів.
- •45. Акустичні раковини.
- •46. Значення боротьби з шумом в містах і населених пунктах.
- •47. Джерела шуму. Його характеристики.
- •48. Вимірювання рівнів шуму.
- •49. Нормування допустимих рівнів шуму.
- •50. Архітектурно-планувальні заходи боротьби з шумом.
- •51. Вплив на рівень шуму зелених насаджень.
- •52. Роль планування будинків в шумозахисті.
- •54. Застосування шумозахисних екранів.
9.Шум як вид звукових коливань.
Шум — коливання частинок навколишнього середовища, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали.З точки зору акустики: шум — нестійкі або випадкові акустичні коливання, що характеризуються випадковою зміною амплітуди і частоти
За частотною характеристикою шуми звукового діапазону частот поділяються на:
-низькочастотний (<400 Гц);
-средньочастотний (400—1000 Гц);
-високочастотний (>1000 Гц).
В деяких галузях техніки, зокрема в електроніці та акустиці існує абстрактне поняття кольору шуму, що приписує шумовому сигналу певний колір виходячи з його статистичних властивостей. Однією з таких властивостей, за допомогою якої можна розрізняти види шуму, може бути спектральна густина (розподіл потужності за частотами). Прийнято розрізняти такі різновиди шумів за кольорами: білий шум, рожевий шум, червоний (коричневий) шум та сірий шум. Іноді виділяють й інші різновиди.
Білий шум — постійний шум, спектральні складові якого рівномірно розподілені по всьому діапазону частот
Білий шум широко використовується в фізиці й техніці, зокрема в архітектурній акустиці — для того, щоб сховати небажані шуми у внутрішніх просторах будинків, генерується постійний білий шум низької амплітуди.
Технічні та побутові шуми, як правіло мають змішаний спектр шуму:
Спектром звуку є графік у системі координат: вісь абсцис – частота f, вісь ординат – амплітуда коливань А чи інтенсивність звуку І.
10.Акустичний резонанс.
Резона́нс(фр.resonance, от лат. resono — откликаюсь) — явище різкого підвищення амплHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/wiki/Амплитуда"іHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/wiki/Амплитуда"тудивимушенихколивань, якезявляєтьсяпри наближенні частотизовнішнього впливудодеяких значень(резонанснихчастот), що визначаються властивостямисистеми. Збільшенняамплітуди- целишенаслідокрезонансу, а причина- співпадіннязовнішньої (возбуждающей) частотизвнутрішньою(власною) частотоюколивальноїсистеми. Задомогоюявищарезонансуможнавиділитиі/абопідсилитинавітьдуже слабкіперіодичніколивання. Резонанс —таке явище, колипри деякійчастотиспонукаючої силиколивальнасистема стаєособливочуйноїдодіїцієї сили.Резонанс — один з найважливіших фізичних процесів, useпри проектуванні звуковых приладів, більшість з яких має резонатори, напр. струни і корпус скрипки, трубка у флейты, мембрана у барабанів.Резонанс – окремий випадок теореми Фурє.
Це коливання великої амплітуди (резонанс), та й площа поверхні ящика велика, тому звук камертона буде значно гучнішим. Ящик так і називають – резонатором. У музичних інструментах без резонаторів також не можна обійтися. Ними е деки. Без дек, від одних .лише струн, звуків було б майже не чутно. Порожнина рота людини – також резонатор для голосових зв'язок
11.Дифракція звуку.
Дифракція(принцип Гюйгенса) виникає при розповсюдженні ультразвукових хвиль. Дифракція – (огинання хвилями перепон) має місце тоді, коли довжина ультразвукової хвилі порівняна (або більше) розмірів перепони, що стала на шляху.Якщо перепона порівняно з довжиною акустичної хвилі невелика, то явища дифракції не виникає. Для визначення форми хвильового фронту треба знати співвідношення між довжиною хвилі і діаметром отвору. Якщо ці величини однакові, то маємо повну дифракцію: хвильовий фронт буде сферичним, хвиля повністю досягне всіх точок за отвором.
Дифракцією звуку називається явище відхилення звукового променю від свого прямолінійного напряму при проходженні через маленький отвір чи при зустрічі з малим екраном.
Отвір чи екран вважається маленьким, якщо вони дорівнюють чи менше за довжину хвилі звуку.
Отже чим більше частота звуку, тим менше повинні бути отвірщоб його можна було б вважати як точкове джерело звуку.
