9.Шум як вид звукових коливань.

Шум — коливання частинок навколишнього середовища, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали.З точки зору акустики: шум — нестійкі або випадкові акустичні коливання, що характеризуються випадковою зміною амплітуди і частоти

За частотною характеристикою шуми звукового діапазону частот поділяються на:

-низькочастотний (<400 Гц);

-средньочастотний (400—1000 Гц);

-високочастотний (>1000 Гц).

В деяких галузях техніки, зокрема в електроніці та акустиці існує абстрактне поняття кольору шуму, що приписує шумовому сигналу певний колір виходячи з його статистичних властивостей. Однією з таких властивостей, за допомогою якої можна розрізняти види шуму, може бути спектральна густина (розподіл потужності за частотами). Прийнято розрізняти такі різновиди шумів за кольорами: білий шум, рожевий шум, червоний (коричневий) шум та сірий шум. Іноді виділяють й інші різновиди.

Білий шум — постійний шум, спектральні складові якого рівномірно розподілені по всьому діапазону частот

Білий шум широко використовується в фізиці й техніці, зокрема в архітектурній акустиці — для того, щоб сховати небажані шуми у внутрішніх просторах будинків, генерується постійний білий шум низької амплітуди.

Технічні та побутові шуми, як правіло мають змішаний спектр шуму:

Спектром звуку є графік у системі координат: вісь абсцис – частота f, вісь ординат – амплітуда коливань А чи інтенсивність звуку І.

10.Акустичний резонанс.

Резона́нс(фр.resonance, от лат. resono — откликаюсь) — явище різкого підвищення амплHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/wiki/Амплитуда"іHYPERLINK "http://ru.wikipedia.org/wiki/Амплитуда"тудивимушенихколивань, якезявляєтьсяпри наближенні частотизовнішнього впливудодеяких значень(резонанснихчастот), що визначаються властивостямисистеми. Збільшенняамплітуди- целишенаслідокрезонансу, а причина- співпадіннязовнішньої (возбуждающей) частотизвнутрішньою(власною) частотоюколивальноїсистеми. Задомогоюявищарезонансуможнавиділитиі/абопідсилитинавітьдуже слабкіперіодичніколивання. Резонанс —таке явище, колипри деякійчастотиспонукаючої силиколивальнасистема стаєособливочуйноїдодіїцієї сили.Резонанс — один з найважливіших фізичних процесів, useпри проектуванні звуковых приладів, більшість з яких має резонатори, напр. струни і корпус скрипки, трубка у флейты, мембрана у барабанів.Резонанс – окремий випадок теореми Фурє.

Це коливання великої амплітуди (резонанс), та й площа поверхні ящика велика, тому звук камертона буде значно гучнішим. Ящик так і називають – резонатором. У музичних інструментах без резонаторів також не можна обійтися. Ними е деки. Без дек, від одних .лише струн, звуків було б майже не чутно. Порожнина рота людини – також резонатор для голосових зв'язок

11.Дифракція звуку.

Дифракція(принцип Гюйгенса) виникає при розповсюдженні ультразвукових хвиль. Дифракція – (огинання хвилями перепон) має місце тоді, коли довжина ультразвукової хвилі порівняна (або більше) розмірів перепони, що стала на шляху.Якщо перепона порівняно з довжиною акустичної хвилі невелика, то явища дифракції не виникає. Для визначення форми хвильового фронту треба знати співвідношення між довжиною хвилі і діаметром отвору. Якщо ці величини однакові, то маємо повну дифракцію: хвильовий фронт буде сферичним, хвиля повністю досягне всіх точок за отвором.

Дифракцією звуку називається явище відхилення звукового променю від свого прямолінійного напряму при проходженні через маленький отвір чи при зустрічі з малим екраном.

Отвір чи екран вважається маленьким, якщо вони дорівнюють чи менше за довжину хвилі звуку.

Отже чим більше частота звуку, тим менше повинні бути отвірщоб його можна було б вважати як точкове джерело звуку.