• 1.Архітектурна акустика. Предмет. Завдання.

Архітектурно-будівельна акустика – розділ будівельної фізики, що вивчає комплекс питань, пов’язаних з розповсюдженням звуку у архітектурному середовищі та огороджувальних конструкціях з метою утворення акустичного комфорту для життєдіяльності людини.

Архітектурно-будівельна акустика спирається на фізичну та фізіологічну акустику.

- архітектурна акустика (акустика закритих та відкритих приміщень) – розв’язує задачі забезпечення акустичного комфорту приміщень об’ємно-планувальними засобами та опорядженням інтер’єру без врахування впливу зовнішнього шуму. При великих об’ємах залу використовуються системи електропосилення звуку.

Задачи акустики:

1) создать условия для полноценного восприятия звука слушателями (сохранение, а иногда усиление звука). Звук в таких случаях – носитель полезной информации.

2) ослабление или подавление звуков, которые мешают слуховому восприятию, нормальной работе и отдыху человека. Такие звуки – наз. Шумы

2.Періодичні і гармонійні звукові коливання.

Коливальний рух частинок середовища при розповсюдженні звукової хвилі є механічним коливанням. Найбільш простим видом коливання є гармонічне коливання, яке відображається у вигляді синусоїди. Камертон.

Періодичним називається повторюваний рух, у якого кожен цикл в точності відтворює будь інший цикл.

Тривалість одного циклу називається періодом.

Очевидно, період рівномірного обертання дорівнює тривалості одного обороту.5. Музикальний звук і тон.

Музикальний тон– це гармонійне коливання – чисте синусоїдальне коливання, музикальний звук (нота)– це періодичне коливання, але не гармонійне, воно може мати декілька частот. Музикальний звук організується в єдину музикальну систему. В кожній октаві використовується лише 12 музикальних звуків, що відстоять на полутон один від одного. Висота звука залежить від частоти коливань. Всі музикальні звуки мають лінійчастий або комбінований спектр. На спектрі можна бачити багато тонів кратних частот і різної амплітуди (гармоніки). Перший відрізок – найнизької частоті і найвищої амплітуди – основний тон, всі інші – обертони, призвуки основного тону. Вони відповідають за тембр звуку.

3.Період, частота,амплітуда коливань, довжина хвилі.

Перiод (коливань) [T] - фiзична величина, що дорiвнює промiжку часу, протягом якого завершується один повний цикл коливального процесу, тобто вiдбувається повторення стану фiзичної системи. У гармонiчних коливаннях протягом перiоду фаза коливань змiнюється на 2π.

[T] = 1 с.

Частота (коливань) - [v, f] - фiзична величина, що дорiвнює кiлькостi перiодiв коливань за одиничний промiжок часу:

f = 1/T. [f] = 1 с^-1 = 1 Гц.

Амплітуда - найбільше значення величини, яка періодично змінюється. Наприклад, амплітудою називається найбільше зміщення маятника від положення рівноваги. [A]

Довжина хвилi - [λ] - фiзична величина, що дорівнює вiдстані в напрямі поширення гармонічної біжучої хвилі мiж двома її найближчими точками, якi перебувають в однаковій фазi коливань.

[λ] = 1 м.

4. Теорема Фур`є , її значення для аналізу звукових коливань.

Теорема Фурье – 1822р. Б-я періодичне коливання періоду Т може бути представлено у вигляді суми гармонічних коливань з періодами, рівними Т, Т/2, Т/3, Т/4 і т.д. з частотами v=1/T, 2v, 3v, 4v. Згідно цій теоремі складний звук можна уявити у вигляді суми простих синусоїдальних составляючих, що відрізняються частотою та амплітудами коливання. Залежність амплітуд окремих синусоїдальних складаючи шуму від частоти коливань називають спектром шуму. Вухо людини сприймає звуки частотою від 16 до 20 000 Гц. Спектр звуку може бути лінійчастим і сплошним.