Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т 1 МЕТОД.РОЗРОБКА - студ.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
23.21 Mб
Скачать

1.2 Переваги та недоліки радіозв’язку

Радіозв’язок володіє рядом переваг, важливими з яких є:

- можливість швидкого встановлення радіозв’язку на значні відстані;

- висока мобільність радіозв’язку;

- можливість забезпечення зв’язку з рухомими об’єктами;

- можливість забезпечення зв’язку з радіокореспондентами, місцезнаходження яких

невідомо;

- можливість забезпечення зв’язку через непрохідні ділянки місцевості та територію, яка

зайнята ворогом;

- можливість забезпечення передачі повідомлень і сигналів одночасно великій кількості

кореспондентів;

- можливість забезпечення зв’язку через декілька інстанцій уверх і униз.

Разом з тим, при організації та забезпеченні радіозв’язку необхідно враховувати його недоліки:

- можливість перехвату противником наших радіопередач;

- можливість визначення місцезнаходження працюючої радіостанції за допомогою

радіопеленгації;

- можливість створення навмисних перешкод з боку противника;

- залежність якості радіозв’язку від атмосферних та електричних перешкод в місцях

прийому, умов проходження радіохвиль, а також від іонізації атмосфери при висотних

ядерних вибухах;

- можливість радіоперешкод, які створюються при одночасній роботі своїх радіо,

радіорелейних і радіотехнічних засобів;

- зменшення дальності радіозв’язку під час руху радіостанцій.

Вмілою організацією та правильним використанням радіозв’язку можна забезпечити безперервне управління військами в тактичній та оперативно-тактичній ланках управління в самих тяжких умовах бойової обстановки.

Радіозасоби впроваджені до механізованого відділення, бронеоб’єкту, а в деяких випадках до солдата.

В залежності від призначення, радіозасоби поділяються на переносні та возимі, які розміщуються в автомобілях, бронеобєктах, бойових машинах піхоти, танках, гелікоптерах і т.і.

2. Способи організації радіозв’язку

Радіозв’язок в сучасному бою і операції може бути організовано:

  1. По радіонапрямкам.

  2. По радіомережам.

  3. По абонентським групам.

Використання того чи іншого способу в кожному окремому випадку залежить від конкретних обставин, призначення даного радіозв’язку, потреби в обміні, необхідності маскування від радіорозвідки противника, наявності радіозасобів та інших факторів.

В тактичній та оперативно-тактичній ланках управління зв'язок радіо- засобами організується, як правило, по радіомережам, а з частинами (підрозділами), які виконують найбільш відповідальні задачі, можуть бути створені радіонапрямки.

Радіонапрямок – спосіб організації радіозв’язку між двома кореспондентами (пунктами управління, командирами, штабами), при якому у кожного з них виділяється радіостанція, яка працює на встановлених для цього напрямку радіоданих.

Радіостанція, яка належить старшому командиру (штабу), являється головною. Вона керує роботою в радіонапрямку.

Робота в радіонапрямку може бути організована на одній частоті чи на різних частотах прийому і передачі.

Радіонапрямок в порівнянні з радіомережею має ряд суттєвих переваг:

  • підвищує надійність та скритність радіозв’язку;

  • забезпечує швидкість та простоту встановлення радіозв’язку;

  • дає можливість вести літеродрукуючий обмін;

  • володіє великою перепускною спроможністю;

  • забезпечується краще маскування радіозв’язку та більш ефективніше використання антен направленої дії, що значно підвищує дальність радіозв’язку та його перешкодозахист.

Суттєвим недоліком цього способу організації радіозв’язку є велика витрата радіозасобів і радіоданих, особливо частот.

Радіомережа – це спосіб організації радіозв’язку між декількома (три і більше) кореспондентами (пунктами управління, командирами, штабами), при якому кожному з них виділяється радіостанція, яка працює на радіоданих, встановлених для даної радіомережі.

В залежності від призначення зустрічаються декілька різновидів радіомереж:

  • радіомережа на одній частоті;

  • радіомережа на двох частотах;

  • комбіновані мережі;

  • радіомережі на частотах прийому та інші.

Радіомережа являється основним способом організації радіозв’язку до бригади включно. Радіомережа в найбільшій мірі відповідає умовам і потребам управління військами в тактичній та оперативно-тактичній ланці управління. Вона дає можливість вести циркулярну передачу і вимагає найменшої витрати радіозасобів і робочих частот.

При використанні частотно-адаптивних радіостанцій зв'язок може бути організовано по абонентським групам.

Адаптивний радіозв`язок забезпечується, як правило, по радіонапрямку, але може забезпечуватися і в радіомережі.

Адаптивний радіозв`язок порівняно з неадаптивним забезпечує автоматизацію:

-вибору робочих частот за мінімальним рівнем перешкод;

-входження у зв`язок;

-перестройки радіолінії на інші частоти.

Крім того, він дозволяє вести службові переговори за допомогою таблиці службових команд без використання телеграфного ключа(датчика) або мікрофона.

Абонентська група – спосіб організації радіозв’язку між декількома пунктами управління (командирами, штабами), радіостанції яких працюють на групі виділених рівнодоступних частот.

Рівнодоступними частотами вважають такі частоти, використання яких в рівній мірі доступно будь-якому кореспонденту абонентської групи. В абонентській групі одночасно можуть утворюватися декілька радіонапрямків з можливістю приорітетного і циркулярного виклику кореспондентів головною радіостанцією абонентської групи.